Історія виникнення Пасхи
ВЕЛИКДЕНЬ – свято, якому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодної Бабки) тощо. Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темрявою Зими. Безпосередньо свято ВЕЛИКОДНЯ відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця - під час весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч. ПАСХА - це свято пов’язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. Назву “пасха” святу дало гебрейське слово “pesach” (перескочення). При цій події, за Біблією, Бог Яхве повбивав в “єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини”. Щоб не зачепити своїх бого(яхво)обраних і не понищити юдейські сім’ї, він наказав їм помазати свої двері кров’ю жертовного ягняти. Ці будинки він обминув (перескочив) і на відзнаку цього наказав юдеям у всі часи святкувати святу Пасху-перескочення (Книга Вихід, 12. 1-14). Як бачимо, в основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про вихід юдеїв з єгипетського рабства, отже це свято ні за суттю, ні за обрядовістю не є українським.
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладена історія щодо воскресіння Ісуса Христа. Отже, ні місце виникнення цього християнського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України.

Стараннями царської Росії (православні християни), радянської влади (атеїсти) та нинішньої влади (про око - християнської, а по суті атеїстичної) спотворюється історична пам’ять, відходить у небуття сакральне значення писанок, Великодніх бабок, Свято Вербиці тощо. Стародавні свята і вірування або пристосовуються до чужоземних (в основному юдейських) святих, або ж висміюються, забуваються чи спотворюються, перетворюються на протилежність, зсуваються в часі, що веде до повної втрати магічної дії Свята, перериває зв’язок минуле - сучасне - майбутнє народу.

Визначення дня пасхи
Пасха (православна пасхалія) визначається за правилом яке було встановлене на Першому Всесвітньому Соборі (325 г), у місті Нікеї. За цим правилом Великдень буває в першу неділю після весняного повнолуння й після іудейського Великодня.
Римська Церква в 1054 році відділилася від Православної Церкви. З тих часів вони зробили багато змін, наприклад, введення нового календаря. За Римською Церквою пішли й протестанти. Із за цього в них дата Воскресіння Господнього не співпадає з датою Православної Церкви.

Cамостійно розрахувати на майбутнє, коли віруючі святкуватимуть Воскресіння Христове, досить складно. Для цього необхідно добре розбиратись в особливостях сонячно-місячного календаря. Тому на сьогоднішній день найбільш дієвим варіантом є придбання та консультування церковного календаря. Оскільки в церковному календарі позначені всі церковні свята, християни таким чином можуть пам’ятати про головні дати для віруючих людей. Православні християни та католики святкують Пасху в різні дні. Різницю в датах святкування одного і того самого Великодня для православних та католиків можна пояснити наявністю та використанням різних календарів для літочислення.

Згідно із інформацією офіційного церковного календаря для віруючих католиків, Католицька Паска в 2018 року в Україні відзначалася 1 (першого) квітня. В той же час представники православної християнської віри святкували світлий день Великодня 8 (восьмого) квітня, тобто через тиждень після католицького святкування.

Пасхальний календар на 2020-2050 роки

А Ви знаєте пасхальні традиції? Пройдіть тест

Вселенський патріарх і Ватикан хочуть домовитись про спільний Великдень, але шанси на це незначні

У 2024 році Вселенський патріарх та Папа Римський ведуть певні перемовини щодо уніфікації Великодня під гарним приводом річниці Нікейського собору єдиної тоді християнської церкви та спільного відзначення Великодня у 2025 році 20 квітня. Збіги спільного святкування час від часу трапляються.

Проте поки що шансів на успіх не надто багато, та й не до кінця зрозуміло, як швидко інші православні церкви могли б дослухатись до такого компромісу.

Якщо станеться диво і усі домовляться щодо Великодня, то, можливо, такий пізній Великдень і Трійця були в українців востаннє. Якщо не домовляться, то релігійним українцям треба буде просто звикнути до того, що у червні іноді найголовніші свята можуть накладатись, а Петрів піст - зникати