Тест з біології «Ссавці»

У сучасній фауні налічується більше 4000 видів ссавців, або звірів. Вони становлять вищий клас хребетних, органи яких, особливо кора переднього мозку, досягли на сучасному етапі їхнього розвитку найвищого ступеня. Тіло ссавців шерстю або волоссям. Шкіра багата на сальні і потові залози. Багато видів має й пахучі залози. Завдяки виділенню поту здійснюється терморегуляція. В усіх ссавців наявні молочні залози. У них є ротова порожнина, обмежена губами і диференційованими зубами. Діафрагма відділяє грудну порожнину від черевної. Орган слуху у зовнішній частині має вушну раковину, а в середньому вусі є три слухові кісточки.

Завдяки розвинутій центральній нервовій системі, теплокровності, наявності волосяного покриву, виношуванню малят у тілі матері та вигодовуванню їх молоком ссавці перемогли в конкуренції з плазунами та іншими хребетними і міцно завоювали як суходіл, так і інші середовища. Взаємне переслідування, боротьба, стрибки і біг малят сприяють тренуванню тварин, виробленню прийомів захисту та нападання. У зв'язку зі змінами навколишнього середовища у ссавців постійно виробляються нові умовні рефлекси, а ті, що не підкріплюються подразниками, гальмуються і можуть зникати. Тому ссавці швидко пристосовуються до нових умов зовнішнього середовища.

Турбота про потомствоУ багатьох ссавців (хижих, гризунів та ін.) малята народжуються сліпими, а іноді й голими, тому самки ще до родів будують гніздо або лігво. Після родів самки облизують своїх малят, годують, зігрівають і оберігають. Рослиноїдні ссавці народжують малят здатними вже через кілька годин іти за матір'ю. У них турбота про потомство полягає в годуванні його молоком і захисті. Самки всіх ссавців виявляють велику активність, іноді навіть ризикують своїм життям, захищаючи потомство. Самці, як правило, про потомство не турбуються. Пари утворюються зазвичай лише на період розмноження.

Походження ссавців. Ссавці виникли від стародавніх плазунів. Вихідною групою були звірозубі ящери, бічною гілкою – першо-звірі. Предками сумчастих і плацентарних стала вимерла група тварин. Стародавнім рядом плацентарних є комахоїдні. Від примітивних комахоїдних виникли гризуни, рукокрилі й давні хижаки, а від останніх - сучасні хижаки, ластоногі, китоподібні та примітивні копитні. Примати в своєму походженні пов'язані з давніми комахоїдними, які жили на деревах. Прогресивна еволюція сприяла появі людини. Сучасних ссавців поділяють на два підкласи: Яйцекладні (або Першо-звірі) та Живородні (або Справжні звірі). До першого підкласу належить лише один ряд Однопрохідні. Другий підклас об'єднує два інфракласи: Сумчасті (з одним одно-іменним рядом) та Плацентарні (який охоплює 17 рядів сучасних і 14 рядів вимерлих ссавців).

Ряд Однопрохідні, або Яйцекладні. В сучасній фауні серед однопрохідних налічується 5 видів: качконоси і чотири види єхидни. Живуть вони в Австралії, на Тасманії та Новій Гвінеї. Зубів не мають, кишка і сечові органи відкриваються в клоаку; сосків нема, молочні залози розвинені слабко і малята злизують молоко з шерсті, по якій воно стікає; температура тіла низька від 24 до 34°С. Першо-звірі відкладають яйця, у яких замість шкаралупи - м'яка шкіряста оболонка.

Сумчасті ссавці Більшість представників ряду Сумчасті поширені в Австралії та прилеглих островах; опосуми населяють Америку. Усього відомо близько 250 видів сумчастих. Самки цих тварин зазвичай мають шкірну сумку на череві, де відкриваються протоки молочних залоз. Вагітність сумчастих нетривала - від 8 до 40 днів. За такий період утворюється лише зачаток плаценти. Новонароджене маля дуже мале (від 0,5 до 3 см у різних видів). Більшість часу (до 3 місяців) маля проводить у сумці, утримуючись на набряклому соску молочної залози (кенгуру). Коли маля починає самостійно пересуватися, воно ще довгий час продовжує годуватися молоком і тримається поблизу матері.

Плацентарні ссавці До Вищих звірів, або Плацентарних, належить більшість сучасних ссавців, їхні особливості: малята народжуються більш-менш самостійними, здатними смоктати молоко. Головний мозок добре розвинений. Спостерігається зміна зубів. Сучасних плацентарних поділяють на 17 рядів. Найважливіші з них: Рукокрилі, Зайцеподібні, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Непарнокопиті, Хоботні, Примати і Парнокопитні.

Ряд Комахоїдні поєднує найдавнішу групу плацентарних ссавців. Дрібні, здебільшого нічні тварини, їх зуби відносно однорідні, а мозок менш розвинений, ніж в інших плацентарних. Відомо близько 370 видів цих звірів. Одним з представників цього ряду є їжак (їх є кілька видів), тіло якого вкрите голками і в разі небезпеки він скручується у клубок. Живляться їжаки безхребетними й дрібними хребетними тваринами, а також їхніми яйцями. Взимку їжаки впадають у сплячку. До цього ряду належать кроти, землерийки, хохуля.

Ряд Рукокрилі (Кажани). Характеризуються наявністю шкірястої перетинки, натягнутої між пальцями (крім першого) передніх кінцівок та між передніми кінцівками, боками тіла, задніми кінцівками й хвостом. На груднині є невеликий кіль, до якого прикріплені сильні грудні м'язи. Кажани ведуть нічний спосіб життя, а деякі види взимку впадають у сплячку, інші відлітають в теплі краї. Кажани під час польоту в темряві орієнтуються за допомогою ультразвуків, які відбиваючись від предметів, у вигляді луни вловлюються тонким слухом тварини. Винищуючи шкідливих комах, кажани приносять користь. Є й рослиноїдні види. Наприклад, у тропічних країнах живуть плодоїдні кажани, розмах крил яких досягає 1,5 м. У тропічних лісах Америки живуть кровососи (вампіри), які різцями зрізують шматочки шкіри у великих тварин і злизують кров.

До міжнародної Червоної книги занесена хохуля - релікт третинного періоду, яка живе на сході республіки по Сіверському Дінцю та його притоках, а також по деяких річках, що впадають у Волгу і Урал. За межами нашої країни ці тварини ніде не зустрічаються. До міжнародної Червоної книги занесений також тюлень-монах, який трапляється в побережних районах Чорного моря між гирлом Дунаю і островом Зміїним. У Чорному морі він зустрічається також біля берегів Туреччини й Румунії.

До Червоної книги занесені: деякі види кажанів (вечірниця гігантська, довго-крил звичайний), кіт лісовий, перев'язка, зубр і сліпак піщаний, а також кілька видів кажанів, що живуть переважно в Карпатах і Криму. Потребують охорони кутора, їжак вухатий, сліпак буковинський, тхір степовий та ін.

Ссавці населяють сушу, моря, прісноводні води і дихають при допомозі...

шкіри чи легень

легень або зябер

легень

Дихальна система складається з тих же відділів, що і у плазунів: дихальних шляхів та легень. Легені у ссавців влаштовані складніше, ніж у рептилій, у них більша поверхня, що забезпечує досконалий газообмін.