З історії села Несвіч

Село Несвіч розташоване у Луцькому районі за 20 кілометрів на південний захід від обласного центру. Вважається, що його було засновано в 1500 році як родове помістя князів Несвізьких.

Після згасання роду поселення переходило у власність до інших магнатів.
З родового кореня князів Несвіцьких походить і легендарний гетьман України - Байда-Вишневецький.

Наприкінці XVIII століття маєток вже належав Маєвським. «Словник географічний королівства польського» подає інформацію, що в ХІХ столітті у Несвічі був великий став, наповнений рибою. На ставу розташовувалося кілька млинів. Водойма збереглася до нашого часу. На фермах успішно господарювали – цьому сприяли родючі ґрунти.
Немає точних відомостей, хто збудував у Несвічі шикарний палац із рисами класицизму та ренесансу. Він(див. фото) постав у другій половині ХІХ століття й був оточений гарним парком. Палац проіснував до Першої світової війни, коли його було зруйновано. Останній власник обійстя Вінцентій Омєцинський не мав коштів на відбудову, тому до Другої світової війни палац стояв у руїні, відтак був остаточно знищений.

На околицях села виявлено залишки двох поселень доби бронзи (II та І тисячоліття до н. е.). В урочищі Замчиську збереглися залишки давньоруського городища (XI—XIII століття)

В період першої світової війни в селі стояв штаб 1-го Туркестанського армійського корпусу. Тут 5 листопада 1917 року відбувся з’їзд полкових солдатських комітетів корпусу.

У Несвічі за часів СРСР існував колгосп «Комсомолець», який мав 2094 га землі, в тому числі 1723 га орної. Вирощувалися зернові й технічні культури, було розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. У селі була середня школа, клуб, лікарня.