Зима
Неймовірна пора року зима, яка втілює в собі безліч красивого і чарівного. Вона теж по-своєму особлива. Дерева стоять в снігу, ніби яблуні в цвіту. Білі-білі. А сніг блищить на сонці, іскриться і переливається. Мороз малює нам на склі чудові візерунки. Зима Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали Холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба як стояли. Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з глоду водить небо оком, І вітер пише вітрові листа, Сорочим оком пише білобоко.
Зима, може похвалитися срібними килимами, якими вона вкутає землю, будинки, дерева. Все так красиво, що придивившись і відчувши це, можна стати найщасливішою людиною на землі.
Весна
Навесні з’являються перші паростки з землі, немов роблять перші кроки. Вся природа оживає. Дзюрчать струмки. Радіють весняному сонечку звірі, в лісі з-під снігу визирають перші проліски. Але не тільки природа вбирається в яскраві фарби, а й люди скидають з себе теплі шуби. Хочеться йти вулицею та посміхатися. Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з'являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. Що вище сонце – довші дні. Зима ховається в барлогу, А я сестрі своїй весні Встеляю травами дорогу. Ще не прокинусь ліс від сну, Ще ручаї стежки вивчають, А вже берізоньки весну Пташиним співом зустрічають.
Весна – пора пробудження всього живого. Якщо всі навколо взимку відпочиває, то із приходом весни необхідно просипатися. Хіба можна не помітити це прекрасне пробудження, коли всі навколо здобуває нове зелене вбрання, як усе зі срібла перетворюється в зелень, із чистим і свіжим повітрям. Як прилітають птаха після довгої відсутності в рідних місцях, як розпускаються найкрасивіші у світі квіти й вес живе приступає до своєї вахти – адже все це завдяки весні
Літо
Літо занурює нас в казковий світ. Влітку сонце яскраве, а небо блакитне, бездонне. Теплий, довгий-довгий день, Повна миска черешень, Достигає жовтий колос, Демонструє коник голос, І суничка дозріває — То коли це все буває?
Літо – час відпочинку. Насправді, ця пора року, коли все живе намагається відпочити від всіх турбот, гріючись на сонечку. Це пора року багато фруктами, різними ягодами, горіхами, більшим вибором трав, а самою головне багато більшою кількістю теплих днів. Саме влітку в людини є можливість, як варто відпочити, адже дні довгі можна добре позагоряти на березі теплого моря. Ніяка інша пора року не дозволить цього зробити
Осінь
Восени ми можемо спостерігати різні красиві пейзажі. З настанням осіннього періоду крони дерев жовтіють — наближається пора золотої осені. Настає бабине літо. Дерева стоять задумливі, наче згадуючи минулі літні дні. Вони дивляться високими вершинами вдалину, немов намагаються зазирнути у майбутнє.
Осінь – споконвічно, це прощання з літом, а потім жовтіюче листя, дощі й птахи, що летять. Однак, треба б ще додати, що ця пора року може похвастатися своєю врожайністю. Адже саме осінь дозволяє зрозуміти наскільки урожайний був весь рік. Разом із цим, осінь це пора мріянь і снів. Це пора року, коли великі композитори, поети й письменники складають свої шедеври. Тим же часом, ця пора року, коли починають порожніти поля, лісу, парки, вулиці, коли щодня дме вітер і капає дощ