Українські землі, що входять до складу інших країн
| Країна | Назва землі |
|---|---|
| Польща | Надсяння (Перемишльщина), Холмщина, Підляшшя, Північна Лемківщина |
| Словаччина | Пряшівщина, Південна Лемківщина |
| Румунія | Мармарощина, Задунайщина |
| Росія | Донщина, Кубань |
| Білорусь | Берестейщина |
Формування території України
|
Рік |
Назва території |
|---|---|
|
1939 |
Західні області України (Волинська, Львівська,Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська) |
|
1940 |
Північна Буковина (Чернівецька), Бессарабія (Одеська) |
|
1945 |
Закарпатська Україна |
|
1954 |
Кримська область |
|
1991 |
Підтверджені кордони сучасної України |
Картографічні способи зображення географічних об’єктів та явищ
|
Значкові |
Площадні (контурні) |
Ізолінії |
|---|---|---|
|
Позамасштабні (геометричні, буквені, наочні: міста,корисні копалини) |
Спосіб ареалів (позначення зони поширення певного явища:льодовики, багаторічна мерзлота, болота, заповідники, басейни корисних копалин) |
Горизонталі (рельєф) |
|
Лінійні (показують об’єкти лінійної протяжності:берегова лінія, кордони, річки, межі). |
Спосіб якісного фону (поділ території на однакові в якісному відношенні частини:держави, АТП, геологічна будова, ґрунти, природні зони, ландшафти спеціалізація господарства) |
Ізотерми (середні температури повітря) |
|
Знаки руху(для зображення різних просторових переміщень: напрям вітрів і течій, транспортні перевезення) |
Статистичні 1.картограми використовують для показу відносних стат. показників:середньої врожайності с/г культур |
Ізобари (атмосферний тиск) |
|
|
2. Картодіаграми для відображення абсолютних стат. Показників в окремих одиницях АТП: кількість шкіл, посівні площі зернових культур в областях |
Ізогієти (кількість атмосферних опадів) |
Класифікація країн за формою правління
|
Форми правління | |||
|---|---|---|---|
|
Республіки 148 |
Монархії - 30 |
Держави у складі співдружності 14 |
Джамахірія (Народовладдя)- 1 |
|
Президентські: США, Франція, Бразилія, Аргентина… |
Конституційні – 23 Тонга(Ок.), Лесото, Марокко, Свазіленд (Аф.), Бахрейн, Йорданія, Камбоджа, Кувейт, Малайзія, Непал, Таїланд, Японія (Азія), Андорра. Бельгія, В.Б., Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція (Європа) |
Де-юре: голова держави – королева Великої Британії Де-факто: є власний уряд Канада, Австралія. Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Тувалу, Антигуа й Барбуда, Багамські о-ва, Барбадос, Беліз, Гренада, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Ямайка |
Лівія |
|
Парламентські: ФРН, Італія, Індія… |
Абсолютні – 5 Бруней, Бутан, Катар, ОАЕ, Оман; |
|
|
|
Президентсько-парламентські: Росія, Україна, Польща… |
Теократичні – 2 Ватикан, Саудівська Аравія |
|
|
Періоди і етапи формування політичної карти світу
|
Назва |
Час |
Характерні риси |
|---|---|---|
|
Давній період |
ІV тис. до н. е. – кінець ІV тис. н.е. |
Утворення перших держав на Близькому Сході, Індостані, Східній Азії. Розширення держав і поява нових. Зникнення більшості стародавніх держав |
|
Середньовіччя |
Початок V – Середина XVIIст. |
Виникнення нових держав, які швидко розпадаються. Поступове об’єднання дрібних держав. Утворення перших колоніальних імперій (Османської, Португальської, Іспанської) |
|
Новий час |
Сер. XVII – Початок ХХ ст.. |
Поява нових колоніальних імперій, їхнє розширення і зміцнення. Колоніальний поділ усього світу між невеликою кількістю найсильніших країн. Початок нового періоду переділу світу. |
|
Новітній час |
Із 1914 р. і триває зараз 1 етап до 1939 р.
2 етап – до сер. 50-х років
3 етап – до сер. 80-х років
4 етап – з сер. 80-х років |
зміна кордонів існуючих держав (Німеччина, Болгарія Туреччина) Розпад Австро-Угорщини 1918(Австрія. Угорщина, Чехословаччина); Створення Югославії (1918), СРСР (1922); Переділ колоніальних володінь Німеччини.
Розкол Німеччини на ФРН і НДР (1949) Ліквідація Східної Пруссії Створення соціалістичного табору в Європі; Створення держави Ізраїль (1948)
Розпад колоніальних імперій (1960 р. – рік Африки);
Об’єднання Німеччини (1990 р.); Об’єднання Ємену (1990 р.) Розпад СРСР на 15 країн (1991 р.); Розпад Чехословаччини (1993 р.); Розпад Югославії на 6 країн (1991 – 2006 рр); Продовження деколонізації |
Походження гірських порід
|
Магматичні |
Осадові |
Метаморфічні |
|---|---|---|
|
Глибинні: граніт, лабрадорит |
Уламкові: пісок, глина, щебінка, галька, валун, гравій, каолін |
Вапняк , крейда --- мармур |
|
Хімічні: кам’яна і калійна солі, вапняк |
Вугілля --- графіт |
|
|
Поверхневі : базальт, пемза, туф |
Органічні: вугілля, торф, крейда, вапняк-черепашник, нафта, газ… |
Граніт --- гнейс |
|
Пісковик --- кварцит |
Міжнародні організації світу
|
І.Загальнополітичні Організація Об’єднаних Націй (ООН) – 192 держави |
ІІ. Спеціальні | |
|---|---|---|
|
Головні органи Генеральна Асамблея (ГА) Рада Безпеки (РБ) Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР) Міжнародний суд Секретаріат ООН |
Спеціальні органи Всесвітній поштовий Союз (ВПС) Міжнародна організація праці(МОП) ЮНЕСКО Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) |
1. Військові Організація Північноатлантичного договору (НАТО)-28 країн Європи та Північної Америки. Штаб-квартира в Брюсселі – США, Канада, Франція, Польща, Словаччина, Чехія… Військово-політичний союз Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Малайзії, Сінгапура (АНЗЮК); Військово-політичний блок Австралії, Нової Зеландії та США (АНЗЮС) |
|
Рух Неприєднання - 100 країн Африки, Азії, Латинської Америки, Європи. Штаб-квартира – в Белграді |
2 Економічні Світова Організація торгівлі (СОТ)-Штаб-квартира в Женеві. 153 держави Європейський Союз (ЄС)- 27 країн Європи Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА)- США, Канада, Мексика; Організація Південноамериканських держав (МЕРКУСОР) Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН)-10 країн Азі ї- Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур, Лаос… Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС)- 20 держав – США, Канада, Японія, Австралія, Чилі, Перу… Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) 13нафтодобувних країн – Алжир, ОАЕ, Лівія, Катар, Саудівська Аравія, Іран, Ірак… Ліга арабських держав (ЛАД)-22 країни Пд-Зх Азії та Північної Африки; Африканський Союз (АС)- Всі незалежні держави Африки ; |
|
|
Рада Європи(РЄ) – Штаб-квартира в Страсбурзі 47 держав світу в тому числі Україна |
3. Валютно-фінансові Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) |
|
|
Співдружність Незалежних Держав (СНД) – 10 держав. Штаб-квартира у Мінську. Колишні Республіки СРСР. |
4. Інтелектуально-аналітичні Римський клуб – міжнародна неурядова організація, яка переймається актуальними проблемами людства |
|
| Всесвітня туристська організація (ВТО)- координує індустрію туризму, об’єднує 130 держав світу; |
Дослідження території України
|
Прізвище |
Дослідження , праці |
|---|---|
|
Геродот 484-425рр.до н.е. |
Праця «Історія»- описав південь України |
|
Страбон, Пліній Старший, Птолемей, Гіппократ І ст..до н.е. |
В багатотомних описах стародавнього світу описали «Сарматію» - землі сучасної України |
|
Давньоруські монахи 1073-1116рр. |
Літописне зведення 1073 р. «Повість минулих літ» - шлях «із варяг у греки» |
|
1187 р. |
Київський літопис – вперше назва «Україна» |
|
Гійом де Боплан 1650 р. |
«Опис України», створення карт України |
|
Г.Капустін 1721 р. |
Виявив родовища кам’яного вугілля в Донбасі |
|
В. Зуєв 1781 р. |
Відкрив поклади залізної руди в Кривому Розі |
|
П. Семенов-Тян-Шанський 1845р. |
Описав територію України |
|
П. Чубинський 1869-1873 р. |
Автор слів гімну України, за його ініціативою в Києві був створений Південно-Західний відділ Географічного товариства |
|
В.В.Докучаєв кінець ХІХ ст.. |
Розробив основи ґрунтознавства, проблкми боротьби з посухами й бурями |
|
В.І.Вернадський (1863-1945) |
Академік, 1 президент АН України, Вчення про біосферу і ноосферу, геохімічні дослідження |
|
П.А.Тутковський (1858-1930) |
Геолог, гідролог, академік АНУ, 1 директор Національного географічного музею України, розробив природне районування України. Праця «Природне районування» |
|
С.Л.Рудницький (1877-1937) |
Автор «Краткої географії України», , шкільних підручників з географії У, організатор і директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії в Харкові. |
|
Г.М.Висоцький (1865-1940) |
Геоботанік, ґрунтознавець, лісівник,доктор астрономії. Вивчав вплив клімату на ліси, запропонував ідею використання лісосмуг. |
|
Б.І.Срезневський(1857-1934) Й. Косоногов, А. Воєйков |
Метеоролог і кліматолог,організатори метеослужби в Україні |
|
К.Г.Воблий (1876-1947) |
Економ географ, економіст. Завкафедрою економічної географії Київського університету. Розробив схему економічного районування України |
|
П.С.Погребняк (1900-1976) |
Ліснивник, ґрунтознавець, геоботанік, ландшафтознавець. Освоєння піщаних просторів Херсонщини. Голова Українського товариства охорони природи |
|
В.М.Кубійович (1900-1985) |
Географ, демограф, картограф. Редактор 10-томної «Енциклопедії українознавства», один зі створювачів «Атласу України і суміжних країн», «Географії українських і суміжних земель» |
|
В.Г.Бондарчук (1905) |
Геолог, геоморфолог. Підручники з геології України, геоморфології У. очолював роботу над складенням Палеогеографічного атласу УРСР. |
|
М.М.Паламарчук (1916-2000) |
Економгеограф, економіст. Вивчав економіку промисловості та сільського господарства. Автор підручників з географії У, посібників з економічної географії. |
|
О.Клосовський В.Каразін
М. Драгоманов |
Метеоролог-геофізик, Праця «Мережа П-З Росії» Засновник Харківського університету, запропонував створення мережі метеостанцій фольклорист |
|
Л. Руденко 1991 П.Шищенко |
Директор національної АН України Президент Українського географічного товариства |
Корисні копалини України та їх географічне розташування
|
Мінеральні сировинні ресурси |
Види |
Корисні копалини |
Географічне розташування | |
|---|---|---|---|---|
|
Основні родовища |
Області України |
|||
|
Рудні (металеві) |
Руди чорних металів |
Залізні руди |
Криворізький басейн Маріупольське Південно-Білозерське Керченський басейн |
Дніпропетровська Запорізька Донецька АР Крим |
|
Манганові руди |
Нікопольський басейн Великотокмацьке |
Дніпропетровська Запорізька |
||
|
Руди кольорових металів |
Нікелеві |
Деренюське Побузьке Капітанівське Сухохутірське Девладівське |
Кіровоградська
Дніпропетровська |
|
|
Титанові |
Іршанське Малишівське Самотканське |
Житомирська Дніпропетровська |
||
|
Алюмінієві |
Смілянське Високопільське Калініно-Шевченківське |
Черкаська Дніпропетровська Донецька |
||
|
Мідні |
Рафалівське |
Рівненська |
||
|
Поліметалеві (свинець, цинк) |
Бийганське Берегівське |
Закарпатська |
||
|
Ртутні |
Микитівське |
Донецька |
||
|
Золото |
Мужієвське |
Закарпатська |
||
|
Паливні |
Енергетичні горючі |
Кам’яне вугілля |
Родовища Донецького басейна |
Донецька Дніпропетровська Луганська |
|
Львівсько-Волинський басейн |
Львівська Волинська |
|||
|
Буре вугілля |
Дніпровський басейн: Миронівське Новоолександрівське Козацьке Андрушівське Оріхівське |
Кіровоградська Дніпропетровська Черкаська Житомирська Запорізька |
||
|
Газ природній |
Березівське Вишнівське Шебелинське Котелівське Семиренківське Абазівське Залужанське Гринівське Фонтанівське Штормове Глібовське |
Харківська
Полтавська
Львівська Івано-Франківська
АР Крим |
||
|
Нафта |
Козіївське Старосамбірське Волинське Бугруватівське Східносаратське |
Харківська Полтавська Львівська Сумська Одеська |
||
хххххххххх Корисні копалини ххххххххххх
|
|
|
Торф |
Поліське Молочне Семерне |
Волинська Рівненська |
|
Горючі сланці |
Бовтиське |
Кіровоградська |
||
|
Нерудні неметалеві |
Гірничо- хімічна сировина |
Самородна сірка |
Немирівське Яворівське Роздольське Подорожнянське |
Львівська
Тернопільська Івано-Франківська |
|
Кам’яна сіль |
Новокарфагенівське Артемівське Роменське Єфремівське Солотвинське |
Донецька
Сумська Харківська Закарпатська |
||
|
Калійні солі |
Стебницьке Калуш-Голинське |
Львівська Івано-Франківська |
||
|
Будівельна сировина |
Граніт |
Омельянівське Жежелівське Тиврівське Панське Старобабанське Новоданилівське |
Житомирська Вінницька
Черкаська Миколаївська |
|
|
Мармур |
Новопавливське Требушанське Більшокаменецьке Білинське |
Харківська
Закарпатська АР Крим |
||
|
Пісок кварцовий |
Новоселівське Авдіївське Новомихайлівське Волошинське |
Харківська
Донецька Львівська |
||
|
Металургійна сировина |
Вогнетривкі глини |
Часово-Ярське П’ятихатське Обознівське Полозьке |
Донецька Кіровоградська Запорізька |
|
|
Вапняк флюсовий |
Оленівське Краснопартизанське |
Донецька АР Крим |
||
|
Талько-магнезіт |
Правдинське |
Дніпропетровська |
||
|
Кольорове та ювелірне каміння |
Мармуровий онікс |
Калюсин |
Хмельницька |
|
|
Топаз, берил, кварц |
Володарсько-Волинське |
Волинська |
||
|
Мінеральні води та грязі |
Мінеральні води |
Березівське Миргородське Моршинське Трускавецька |
Харківська Полтавська Львівська |
|
|
Термальні води |
Ужгородське Василівське Сакське |
Закарпатська АР Крим |
||
|
Лікувальні грязі |
Євпаторійське Сасикське Куяльник |
АР Крим Одеська |
Найбільші мегаполіси світу
|
Назва мегаполіса |
Розташування |
Країна |
|---|---|---|
|
Блакитний банан |
Від Пн-Зх Англії до Мілана |
Західна Європа |
|
Токайдо |
Токіо – Осака, Кобе |
Японія |
|
Босваш |
Бостон - Вашингтон |
США |
|
Чіпіт |
Чикаго - Пітсбург |
США |
|
Сансан |
Сан – Дієго – Сан - Франциско |
США |
|
Рейнсько-Рурський |
|
Німеччина – Нідерланди |
|
Англійський |
Лондон - Ліверпуль |
Велика Британія |
|
Бразильський |
Ріо-де-Жанейро – Сан-Паулу |
Південна Америка |
|
Москва |
|
Москва і область |
Автомобільні компанії світу
|
Країна |
Автомобільні компанії |
|---|---|
|
Японія |
Тойота, Хонда, Ніссан, Сузукі, Мазда, Мітсубісі, Субару, Кавасакі … |
|
США |
Бьюік, Хадсон, Хаммер, Шевролет, Джип, Крайслер, Кайзер, Лінкольн, Форд, Меркурій, Дженерал Моторс, Каділлак |
|
Німеччина |
Фольксваген, Опель, Ауди, БМВ, Мерседес |
|
Франція |
Альфа Ромео, Ситроен, Рено, Пежо |
|
Велика Британія |
Ленд Ровер, Ягуар, Бентлі, Роллс-Ройс, Міні Купер, Лотус, Бристоль |
|
Італія |
Фіат, Альфа-Ромео, Феррарі, Мазераті, Ламброджині |
|
Швеція |
СААБ, Вольво |
|
Чехія |
Шкода, Татра |
|
Південна Корея |
КІА |
Орієнтування за картою
|
Поняття |
Визначення |
|---|---|
|
Магнітний азимут Ам |
Кут між північним напрямком магнітного меридіана і напрямком на певну точку. За ходом годинникової стрілки Ам = А + b (західне схилення); Ам = А – ь (Східне схилення) |
|
Дійсний азимут А |
Кут між північним напрямком дійсного географічного меридіана і напрямком на певну точку |
|
Магнітне схилення b |
Кут між північним напрямом дійсного і магнітного меридіана |
|
Дирекційний кут |
Кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на точку |
|
Поправка напряму або відхилення магнітної стрілки |
Кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і магнітним меридіаном |
Зображення за масштабом
|
Вид карти |
Масштаб |
|---|---|
|
План місцевості |
М 1: 5 000 і більше |
|
Великомасштабні карти |
М 1: 5 000 – 1 : 200 000 |
|
Середньомасштабні карти |
М 1: 200 000 – 1 000 000 |
|
Дрібномасштабні карти |
М 1: 1 000 000 і дрібніше |
Центри народних промислів
|
Центри |
Народний промисел |
Область |
|---|---|---|
|
Косів |
Килимарство, ткацтво, кераміка |
Івано-Франківська |
|
Клембівка |
Вишивання |
Вінницька |
|
Опішня |
Різьблення. Декоративне скло |
Полтавська |
|
Решетилівка |
Ткацтво, килимарство |
Полтавська |
|
Петриківка |
Декоративний розпис |
Дніпропетровська |
|
Коростень |
Парцеляново-фаянсові вироби |
Житомирська |
|
Кролевець |
Художнє ткацтво |
Сумська |
Геохронологічна таблиця
|
Ера |
Період |
Етапи горотворення |
Утворення рельєфу |
|---|---|---|---|
|
Кайнозойська |
Четвертинний (антропоген) |
Альпійський |
Альпи, Гімалаї, |
|
Неогеновий |
Частина Кордильєр |
||
|
Палеогеновий |
Атлас, Карпати |
||
|
Мезозойська
|
Крейдовий |
Мезозойський |
Хребти Східної Азії |
|
Юрський |
Частина Кордильєр |
||
|
Тріасовий |
|
||
|
Палеозойська |
Пермський |
Герцинський |
Уральські гори |
|
Кам’яновугільний |
Аппалачі |
||
|
Девонський |
|
||
|
Силурійський |
Каледонський |
|
|
|
Ордовікський |
Скандинавські гори |
||
|
Кембрійський |
|
||
|
Докембрій |
Протерозойський |
Байкальський |
Фундаменти давніх платформ |
|
Архейський |
Хребти Прибайкалля |
Найдовші річки світу
|
Річка |
Довжина,км |
Материк |
|---|---|---|
|
Ніл (з Кагерою) |
6671 |
Африка |
|
Амазонка (з Мараньйоном) |
6400 |
Південна Америка |
|
Янцзи (Чанцзян) |
6300 |
Євразія |
|
Міссісіпі (з Міссурі) |
6019 |
Північна Америка |
|
Об (з Іртишем) |
5410 |
Євразія |
|
Амур (з Аргунню) |
4444 |
Євразія |
|
Лена |
4400 |
Євразія |
|
Єнісей |
4092 |
Євразія |
|
Волга |
3531 |
Євразія |
|
Дніпро |
2201 |
Євразія |
Найбільші озера світу
|
Назва озера |
Площа, км 2 |
Походження котловини |
|---|---|---|
|
Каспійське море - озеро |
376000 |
Реліктове, залишкове |
|
Верхнє (Великі Американські) |
82100 |
Тектонічне, поглиблене льодовиком |
|
Вікторія (Африка) |
69463 |
Тектонічне. У прогині земної кори |
|
Гурон (Великі Американські) |
60000 |
Тектонічне |
|
Мічиган (Великі Американські) |
57800 |
Тектонічне |
|
Танганьїка (Африка) |
31986 |
Тектонічне. В розломі земної кори |
|
Байкал (Євразія) |
31500 |
Тектонічне. В розломі земної кори |
|
Ньяса (Африка) |
28878 |
Тектонічне. В розломі земної кори |
|
Аральське море-озеро |
24200 |
Залишкове. реліктове |
|
Балхаш (Євразія) |
18300 |
Залишкове |
|
Ладозьке, Онезьке (Європа) |
17703. 9690 |
Льодовикові |
ТИПИ НЕВЕЛИКИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ УКРАЇНИ
|
Тип рельєфу |
Рельєфоутворюючі процеси і фактори |
Форми рельєфу |
Райони найбільшого поширення |
|---|---|---|---|
|
Ерозійно-акумулятивний
Водноерозійний |
Площинна ерозія і акумуляція; лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водостоків; ерозія та акумуляція постійних водостоків |
Змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів;
Ерозійні борозни, лощини, яри, балки; долини річок |
Ерозія на височинах, акумуляція на низовинах |
|
Денудаційний |
Неотектонічні підняття; різні види денудації |
Горби – «останці», пасма, вали, уступи |
Товтри, Донецький кряж, Житомирське Полісся |
|
Льодовиковий (змінений ерозією) |
Давня льодовикова денудація та акумуляція |
Горби напірної морени, ози, ками, гляціодислокації, гляціовідторженці; кари (в горах), цирки |
Полісся |
|
Воднольодовиковий |
Ерозія та акумуляція талих льодовикових вод |
Піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини |
Житомирська, Волинська області |
|
Гравітаційний |
Круті схили, виклинювання підземних вод |
Зсуви, «шишаки»; обвально – осипні шлейфи на схилах |
Праві береги річок |
|
Карстовий |
Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи (вапняки, гіпс, солі, крейда); циркулююча вода |
Відкритий карст (кари, воронки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни, лійки) |
Кримські гори, Карпати, Причорноморська низовина, Донецький кряж |
|
Еоловий |
Вітрова ерозія, сипучі гірські породи |
Дюни, кучугури, котловини, видування |
Полісся, Херсонська область |
|
Суфозійний |
Просадки лісових порід на плоских вододілах |
«Степові блюдця», поди |
Придніпровська, Причорноморська низовини |
|
Береговий |
Дія хвиль (абразія, акумуляція) |
Коси, берегові бари, пляжі, морські тераси |
Узбережжя морів |
|
Техногенний |
Діяльність людини, техніка |
Кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі тощо |
Донецька, Дніпропетровська та інші області |
|
Вулканічний |
Давній вулканізм |
Вулканічні хребти, горбистість, грязеві вулкани, лаколіти Криму |
Українські Карпати, Закарпаття, Кримські гори |
Економічні райони України
|
Район |
Області |
Площа, тис. км 2 |
Населення mлн.ос. |
Спеціалізація |
|---|---|---|---|---|
|
Донецький |
Донецька, Луганська |
53,2 -8,8% |
6,8-14,8% |
Індустріальний,21% промислової, 8%с/г продукції, вугільна, ел-енергетика, чорна металургія, машинобудування, хімічна, ПБМ; с/г приміського типу |
|
Придніпровський |
Дніпропетровська, Запорізька |
59,1 -9,8% |
5,2 – 11,3% |
Індустріально-аграрний, 18% пром.. 10% с/г продукції, гірничодобувна, чорна металургія, коксохімія, хімічна, машинобудування, ел-енергетика; вирощування пшениці, кукурудзи, соняшнику, м’яса, молока |
|
Північно-Східний |
Харківська, Полтавська, Сумська |
84 – 13,9% |
5,5 – 11,8% |
Індустріально-аграрний, 14% пром..,14% с/г продукції, машинобудування. Металообробка, хімічна, харчова, легка промис ловості Вирощування зернових, цукрового буряка, соняшнику, птахівництво |
|
Столичний |
Київська, Чернігівська, Житомирська |
90,7 -15,1% |
6,9 – 14,9% |
Індустріально-аграрний, 13% пром.., 15% с/г продукції Машинобудування, легка, хімічна, харчова пром.. Вирощування зернових, льону, цукрового буряка |
|
Причорноморський |
Одеська. Миколаївська, Херсонська, АР Крим |
113,4 – 18,8% |
7 – 15,3% |
Аграрно-індустріальний, 12% пром.., 17% с/г продукції Суднобудування, с/г машини, харчова пром.., Вирощування зернових, рису, соняшнику, тютюну, цукрового буряка, ефіро-олійних, садів, винограду, овочевих і баштанних культур. Рекреаційне господарство |
|
Карпатський |
Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька |
56,6 – 9,3% |
6,1 – 13,2% |
Індустріально-аграрний, 9% пром.., 10% с/г продукції Машинобудування, харчова гірничодобувна, хімічна, легка, лісова, деревообробна, ПБМ; Скотарство, вівчарство, конярство, вирощування зернових, винограду, садівництво, тютюну, картоплі. |
|
Подільський |
Вінницька, Хмельницька, Тернопільська |
60,9 -10,1% |
4,1 – 8,8% |
Аграрно-індустріальний, 13,5% с/г., 6% пром… продукції Машинобудування (С/г, та для харчової пром..), хімічна, ПБМ, парцеляново-фаянсова, легка. Вирощування зернових, буряка, картоплі. Овочів, сади, соняшник. Тютюн. Кормові культури |
|
Центральний |
Черкаська, Кіровоградська |
45,5 – 7,6% |
2,3 – 5,2% |
Аграрний,9% с/г, 4% пром.. продукції С/г машинобудування, хімічна, гірничодобувна, харчова, легка; Вирощування зернових, буряка, соняшнику, овочів, баштанних, садів. Скотарство, свинарство |
|
Північно-Західний |
Волинська, Рівненська |
40,3 – 6,6% |
2,2 - 4,7% |
Аграрний,5% с/г, 3% пром..продукції Харчова, Легка, машинобудування, ел-енергетика; Вирощування кормових, льону, картоплі, буряку; скотарство, свинарство |
Центри лісової промисловості
|
Галузь |
Основні центри |
|---|---|
|
Лісозаготівельна |
Карпати, Полісся |
|
Деревообробна |
Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода,Рахів, Свалява, Стрий (Карпати), Костопіль, Ковель (Полісся) |
|
Меблева |
Київ, Харків, Львів. Ужгород, Свалява, Чернівці, Дніпропетровськ… |
|
Целюлозно-паперова |
Жидачів (Львівська), Рахів (Закарпаття), Корюків (Чернігівська), Понінка (Хмельницька)Херсон, Ізмаїл (Одеська), Малин (Житомирська). Дн-петр. |
|
Лісохімічна |
Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин (Карпати), Славута, Коростень, Клевань (Полісся) |
Торгівельні марки України
|
Торгівельна марка |
Продукція |
Місце розташування |
|---|---|---|
|
«Україночка» |
Питна вода «Україночка» |
Київ |
|
«Наша Ряба» |
М'ясо птахів |
Київ |
|
«Чумак» |
Майонез, кетчупи… |
Херсон |
|
«Олійна» |
Соняшникове масло |
Дніпропетровськ |
|
«Сармат» |
Пиво |
Донецьк |
|
«Щедрий дар» |
Соняшникове масло |
Київ |
|
«Славутич» |
пиво |
Запоріжжя |
|
«Левада» |
Напівфабрикати |
Одеса |
|
«Олком» |
Майонез, масло |
Київ |
|
«Рошен» |
Кондитерські вироби |
Київ |
|
«Біола» |
Соки, Напої |
Дніпропетровськ |
|
«Шисхол» |
морозиво |
Нова Одеса |
|
«Світоч» |
Кондитерські вироби |
Львів |
|
«Сандора» |
Соки, газовані напої |
Миколаївська область |
|
«АВК» |
Кондитерські вироби |
Київ |
Участь України в міжнародних організаціях
|
Організація |
Дата вступу |
Склад |
|---|---|---|
|
ООН (Організація Об’єднаних Націй) |
1945 |
192 держави світу |
|
СОТ (Світова організація торгівлі» |
2008 |
Більше 150 держав світу |
|
СНД (Співдружність Незалежних Держав» |
1991 |
Колишні радянські республіки 12 |
|
МВФ (Міжнародний Валютний Фонд) |
1992 |
|
|
ЧРЕС (Чорноморський район економічного співробітництва» |
1992 |
Україна, Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина |
|
ГУАМ |
2007 |
Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова |
|
ЄБРР (Єдиний Банк реконструкції і розвитку) |
1994 |
|
|
НАТО (Північноатлантичний договір» |
|
Україна активно співпрацює з НАТО |
|
Рада євроатлантичного партнерства |
1994 |
Країни Європи, СНД, США, Канада |
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ УКРАЇНИ
|
Назва форми рельєфу |
Максимальна висота |
|---|---|
|
Українські Карпати |
Г. Говерла 2061 м. |
|
Кримські гори |
Г. Роман-Кош |
|
Поліська низовина |
Словечансько-Овруцький кряж 316 м |
|
Придніпровська низовина |
236 м |
|
Причорноморська низовина |
120 м (179 м Тарханкут) |
|
Закарпатська низовина |
Берегівське горбогір’я 369 м |
|
Подільська височина |
Г. Камула 471 м |
|
Волинська височина |
Мізоцький кряж 342 м |
|
Хотинська височина |
Г. Берда 515 м |
|
Придніпровська височина |
Канівські гори 323 м |
|
Приазовська височина |
Г. Бельмак – Могила 324 м |
|
Донецька височина |
Г. Могила-Мечетна 367 м |
Складові частини Гірських систем
|
Назва хребтів |
Характеристика хребтів |
|---|---|
|
Зовнішні (Скибові) Карпати |
Включає Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати – середньовисотні гори |
|
Вододільно-Верховинські Карпати |
Сукупність низьких складчато-брилових хребтів, верховин та міжгірних улоговин. Тут проходять основні карпатські перевали |
|
Полонинсько-Чорногірські Карпати |
Найвища смуга, до якої належать Полонинський хребет, Свидовець, Чорногора (Говерла 2061м), Гринявські гори. Тут поширені льодовикові форми: кари, цирки, морени. Полонини |
|
Мармароський масив |
Знаходиться на південь від Чорногори і складається з Рахівських і Чивчинських гір |
|
Вулканічні Карпати |
Пасма згаслих вулканів на межі із Закарпаттям |
|
Кримські гори |
|
|
Зовнішнє пасмо |
Найнижче, максимальні висоти 344 м |
|
Внутрішнє пасмо |
Середнє за висотою 500-738 м |
|
Головне пасмо |
Найвище до 1000-1500 м. Вершини – яйли. Г.Роман-Кош 1545 м |
РІЧКИ З ПРИТОКАМИ
|
Річка |
ЇЇ притоки |
|---|---|
|
Дніпро |
Ліві притоки: Десна (Сейм, Снов, Остер), Супій, Сула (Терн, Ромен,Удай, Сліпорід,Оржиця), Псел (Хорол, Говтва, Ташань), Ворскла (Коломак, Мерло), Оріль (Орчик, Берестова), Самара (Вовча, Бик, Тернівка), Кінська. Праві притоки: Прип’ять(Вижівка, Турія, Стохід), Стир, Горинь, Ствига, Уборть, Словечна, Желонь, Уж), Тетерів (Ірша, Здвиж), Ірпінь, Рось, Вільшанка, Тясмин, Мокра Сура, Інгулець |
|
Південний Буг |
Ліві: Бужок, Іква, Десна, Соб, Удич, Синиця, Синюха (Ятрань, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Вел. Вись, Чорний Ташлик), Мертвовід, Гнилий Яланець, Інгул; Праві: Згар, Рів, Сільниця, Дохна, Савранка, Кадима |
|
Вісла |
Західний Буг, Сан |
|
Дністер |
Ліві: Верещиця, Зубра, Свірж, Гнила Липа, Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич, Студениця, Ушиця, Калюс, Лядова. Немая, Мурафа, Русава. Марківка, Ягорлик; Праві: Стривігор, Тисмениця, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця. |
|
Дунай |
Прут (Черемош), Сірет, Тиса(Лотариця, Боржава, Ріка. Теребля, Тересва) |
|
Сіверський Донець |
Ліві: Вел. Бурлук, Оскіл, Жеребець,Красна, Борова, Айдар, Деркул; Праві: Уда(Харків, Лопань), Мож, Берека, Казенний Торець, Бахмут, Лугань. Вел. Кам’янка. |
|
Річки басейна Азовського моря |
Міус (Кринка, Нагольна), Кальміус (Кальчик), Берда, Обитічна, Лозуватка, Молочна (Юшанли), Салгир |
Міста України та річки
|
Місто |
Річка, на якій воно розташовано |
|---|---|
|
Чернігів Кривий Ріг Полтава Горлівка Луганськ Харків Маріуполь Житомир Хмельницький, Вінниця, Миколаїв Рівне Луцьк Івано-Франківськ Чернівці Ужгород |
Десна Інгулець Ворскла Бахмут Лугань Харків Кальміус. Кальчик Тетерів Південний Буг Горинь Стир Бистриця Черемош Уж |
Основні характеристики річок
|
Падіння річки |
Різниця висот витоку та гирла |
|
Похил річки |
відношення падіння до довжини |
|
Живлення |
Поповнення водою. На Україні змішаний тип живлення з переважанням дощового |
|
Режим річок |
Особливості поведінки впродовж року |
|
повінь |
Тривале піднесення рівня води навесні |
|
межень |
Найнижчий рівень води у річці (влітку) |
|
паводок |
Раптовий підйом рівня води у різні пори року |
|
льодостав |
Період покриття льодом |
|
Витрата води |
Об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний час Q=F * V |
|
Річний стік |
Витрати води у річці за рік |
ТИПИ ОЗЕР ПО ПОХОДЖЕННЮ
|
Тип озер |
Місцезнаходження, приклади |
|---|---|
|
Заплавні (озера-стариці) |
В долинах річок Полісся, Дунаю |
|
Загатні |
Українські Карпати (Синевир, Шибенне) |
|
Лиманні |
Сасик( Кундук). Кагул, Шагани, Сасик в Криму |
|
Залишкові |
Перекопські озера, Саки. Донузлав |
|
Льодовикові |
Озера Карпат (Марічейка. Бребенескул, Несамовите) |
|
Вулканічні |
Озера Закарпаття (Синє, Липовецьке) |
|
Карстові |
Шацькі озера (Світязь), Слов’янські озера в Донбасі, Караголь в Кримських горах |
Основні центри машинобудування
|
Назва галузі |
Основні центри |
|---|---|
|
Важке та енергетичне |
Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ, Кривий Ріг, Краматорськ (Дон.), Маріуполь, Харків |
|
Приладобудування |
Київ, Харків, Львів, Суми, Одеса, Ужгород, Дніпропетровськ |
|
Верстатобудування |
Харків, Одеса, Київ, Львів, Запоріжжя, Дн-петровськ, Бердичів (Жит.) |
|
Транспортне автомобілебудування Тролейбуси Мотоциклети Велосипеди Локомотиви
Суднобудування Літакобудування |
Запоріжжя, Кременчук, Львів, Луцьк Дн-петровськ, Львів, Київ Київ Харків Луганськ (тепловози), Харків (електровози), Кременчук, Стаханов, Маріуполь (вагони) Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Миколаїв. Керч, Феодосія Київ. Харків Дніпропетровськ, Харків (космічна техніка) |
|
Сільськогосподарське |
Харків(гусеничні трактори) Дніпропетровськ, Харків (колісні трактори) Херсон (кукурудзозбиральні комбайни) Тернопіль, Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни) Хмельницький (кормозбиральні комбайни) Кіровоград (сівалки) Одеса (плуги) Бердянськ (жниварки) |
Центри хімічної промисловості
|
Продукція |
Центри |
|---|---|
|
Кам’яна сіль |
Артемівськ, Слов’янськ (Донецька), Солотвино (Закарпаття) |
|
Сода |
Лисичанськ (Луганська), Красноперекопськ (Крим). Калуш (Ів-Фран.) |
|
Сірчана кислота |
Новий Розділ, Яворівське, Новояворівське (Львівська), Дніпродзержинськ, Рівне |
|
Калійні добрива |
Калуш (Ів-Франківської), Стебник (Львівської) |
|
Фосфатні добрива |
Вінниця, Одеса, Суми, Маріуполь, Костянтинівка (Донецька) |
|
Азотні добрива |
Рівне , Черкаси, Одеса, Алчевськ, Северодонецьк, Лисичанськ (Луганська), Горлівка (Донецька), Запоріжжя, Дніпродзержинськ |
|
НПЗ |
Лисичанськ, Кременчук, Одеса, Херсон, Дрогобич (Львівська) |
|
Полімери |
Северодонецьк, Донецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя |
|
Хімічні волокна |
Чернігів. Київ, Черкаси, Сокаль (Львівська) |
|
Шини |
Дніпропетровськ, Біла Церква |
|
Лакофарбова |
Дніпропетровськ, Одеса, Суми, Вінниця, Дрогобич, Чернівці |
|
Фармацевтична |
Київ. Львів, Харків, Одеса, Дніпродзержинськ |
Центри легкої промисловості
|
Галузь |
Основні центри |
|---|---|
|
Бавовняна |
Херсон, Тернопіль, Донецьк, Київ, Львів. Чернігів |
|
Вовняна |
Луганськ, Чернігів, Одеса, Дунаївці (Хмельницька), Суми |
|
Лляна |
Київ, Черкаси |
|
Шовкова |
Рівне, Житомир |
|
Трикотажна |
Київ, Донецьк, Полтава, Луганськ, Дніпропетровськ |
|
Шкіряно-взуттєва |
Харків. Київ, Львів, Луганськ,Дніпропетровськ, Одеса, Вознесенськ |
Типи електростанцій та їх розміщення
|
Тип електростанцій |
Назва |
Місце розміщення |
|---|---|---|
|
Теплові |
Вуглегірська |
Донецька область |
|
Слов’янська |
Донецька |
|
|
Зуївська |
Донецька |
|
|
Старобешівська |
Донецька |
|
|
Курахівська |
Донецька |
|
|
|
Придніпровська |
Дніпропетровська область |
|
Запорізька |
Запорізька |
|
|
Криворізька |
Дніпропетровська |
|
|
Київська |
Київська |
|
|
Трипільська |
Київська |
|
|
|
Зміївська |
Харківська |
|
Ладижинська |
Вінницька |
|
|
Бурштинська |
Івано-Франківська |
|
|
Добротвірська |
Львівська |
|
|
Атомні |
Рівненська |
Кузнецовськ Рівненської |
|
Хмельницька |
Нетішин Хмельницької |
|
|
Південноукраїнська |
Южноукраїнськ Миколаївської |
|
|
|
Запорізька |
Енергодар Запорізької |
|
Гідравлічні |
Київська |
Київська |
|
Канівська |
Черкаська |
|
|
Дніпро |
Кременчуцька |
Полтавська |
|
Дніпродзержинська |
Дніпропетровська |
|
|
Дніпровська |
Запорізька |
|
|
|
Каховська |
Херсонська |
|
Півд. Буг |
Костянтинівська |
Миколаївська |
|
Дністер |
Дністровська |
Чернівецька |
|
Теребля, Ріка |
Теребле-Ріцька |
Закарпатська |
Центри промисловості будівельних матеріалів
|
Галузь |
Центри |
Розміщення |
|---|---|---|
|
Цементна |
Амвросієвка, Єнакієве, Краматорськ Балаклія Миколаїв Кривий Ріг Здолбунів Кам’янець-Подільський |
Донецька Харківська Львівська Дніпропетровська Рівненська Хмельницька |
|
Залізобетонна |
Київ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Маріуполь |
Донецька |
|
Виробництво кераміки |
Донбас, Полтава, Суми, Кіровоград, Тернопіль, Харків, Львів |
|
|
Скляна промисловість |
Артемівськ, Костянтинівка Лисичанськ Київ. Запоріжжя, Львів |
Донецька Луганська |
|
Парцеляново-фаянсова |
Тернопіль, Суми, Полтава Дружківка Буди Вишневе Коростень, Баранівка, Довбиш, Кам’яний Брід Полонне |
Донецька Харківська Київська Житомирська Хмельницька |
Класифікація ландшафтів України
|
Одиниці класифікації |
Ландшафти | |
|---|---|---|
|
Рівнинні |
Гірські |
|
|
Клас |
Східноєвропейські |
Кримські, Карпатські |
|
Підклас |
Низовини, Височини |
Передгірські, низко гірські, міжгірськодолинні |
|
Тип |
Мішанолісові, лісостепові. степові |
Лісостепові, широколисті, гірськолучні |
|
Підтип |
Північностепові, південностепові, сухостепові |
Карпати середньо гірські хвойнолісові |
|
Вид |
Рівнини, розчленовані ярами, балками |
Горбисто-грядова височина на глинах і пісковиках |
Географічні ландшафти, іх види
|
ПТК |
Ознаки |
Приклади |
|---|---|---|
|
Фація |
Найпростіший ПТК, що утворюється у межах одного елемента рельєфу |
Дно чи схил яру, підніжжя горба,дно степового блюдця |
|
Урочище |
Формується у межах невеликої форми рельєфу |
Яр, балка, горб, дно долини |
|
Місцевість |
Поєднання спільних за походженням урочищ |
ПТК заплав чи терас річок, межиріччя, горбисті пасма |
|
Ландшафт |
Однорідна за походженням ділянка географічної оболонки |
Рівнинні ландшафти, гірські ландшафти |
Фізико-географічне районування України
|
Одиниці |
Визначення |
Приклади |
|---|---|---|
|
Країна |
Велика ділянка суходолу з певною спільністю рельєфу |
Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори |
|
Зона |
Частина країни, що сформувалась внаслідок певного співвідношення тепла й вологи |
Рівнинна частина України – лісова, лісостепова, степова зони |
|
Підзона |
Частина зони, що виділяється кліматом, рослинністю, ґрунтами |
Степ – північно-, середньо- та сухостепова підзони |
|
Провінція |
Частина зони або гірської країни |
Лісостеп: західноукраїнська, Дністровсько-Дніпровська… |
|
Область |
Відрізняється геологічною будовою і рельєфом |
Західноподільська височинна, Перед карпатська височинна області |
|
Район |
Найменша одиниця з переважанням одного виду ландшафтів |
|
Заповідники, створені на території України до 1928 року
|
Назва |
Рік заснування |
Площа, га |
Місцезнаходження |
|---|---|---|---|
|
Асканія-Нова |
1898 |
3200 |
Таврійський степ, Чаплина |
|
Гористе |
1919 |
100 |
На північ від Канева |
|
Конча-Заспа |
1919 |
720 |
Поблизу Києва |
|
Лісостеповий ім. Т.Г.Шевченко |
1923 |
2200 |
Поблизу Канева |
|
Надморські заповідники |
1927 |
25000 |
Узбережжя Чорного й Азовського морів |
|
Піскові заповідники |
1927 |
8700 |
Дніпровські береги |
Сучасні заповідні території України
|
Назва |
Рік створення |
Площа, га |
Природна зона |
Область |
|---|---|---|---|---|
|
Біосферні заповідники |
||||
|
Асканія-Нова ім.Фальц-Фейна |
1898 |
33307 |
Степ |
Херсонська |
|
Чорноморський |
1927 |
100809 |
Степ |
Херсонська Миколаївська |
|
Карпатський |
1968 |
63245 |
Гірська лісова |
Закарпатська Івано-Франківська |
|
Дунайські плавні |
1998 |
28402 |
Степ |
Одеська |
|
Природні заповідники |
||||
|
Кримський |
1923 |
44175 |
Гірська лісова |
АР Крим |
|
Український степовий |
1961 |
2764 |
Лісостеп, степ |
Донецька Запорізька Сумська |
|
Луганський |
1968 |
1608 |
Степ |
Луганська |
|
Поліський |
1968 |
20104 |
Лісова |
Житомирська |
|
Ялтинський гірсько-лісовий |
1973 |
14523 |
Гірська лісова |
АР Крим |
|
Мис Мартьян |
1973 |
202 |
Лісова |
АР Крим |
|
Карадазький |
1979 |
2855 |
Гірська лісова |
АР Крим |
|
Розточчя |
1984 |
2080 |
Лісова |
Львівська |
|
Медобори |
1990 |
10455 |
Лісова |
Тернопільська |
|
Дніпровсько-Орільський |
1990 |
3766 |
Степ |
Дніпропетровська |
|
Єланецький степ |
1996 |
1576 |
Степ |
Миколаївська |
|
Горгани |
1996 |
5300 |
Гірська лісова |
Івано-Франківська |
|
Опукський |
1998 |
1592 |
Степ |
АР Крим |
|
Казантипський |
1998 |
450 |
Степ |
АР Крим |
|
Національні природні парки |
||||
|
Карпатський |
1980 |
50300 |
Гірська лісова |
Івано-Франківська |
|
Шацький |
1983 |
32515 |
Лісова |
Волинська |
|
Сине вир |
1989 |
40400 |
Гірська лісова |
Закарпатська |
|
Азово-Сиваський |
1993 |
54000 |
Степ |
Херсонська |
|
Винницький |
1996 |
7900 |
Гірська лісова |
Чернівецька |
|
Подільські Товтри |
1996 |
261315 |
Лісова |
Хмельницька |
|
Святі гори |
1997 |
40600 |
Степ |
Донецька |
|
Яворівський |
1998 |
7228 |
Лісова |
Львівська |
Українські історичні землі
|
Назва землі |
Місце розташування |
|---|---|
|
Буковина |
Захід Чернівецької області |
|
Полісся |
Північ Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей |
|
Галичина |
Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області |
|
Західна Україна |
Всі західні області |
|
Гетьманщина |
Лівий і правий береги Дніпра |
|
Слобожанщина |
Схід України: Харківська, пд.-сх Сумської, сх.. Полтавської, пн.-сх Дніпропетровської, пн. Донецької і Луганської областей |
|
Запоріжжя |
Дніпропетровська, Черкаська, Запорізька та Кіровоградська, Частково Херсонська, Миколаївська, Донецька області |
|
Покуття |
Пд.-сх Івано-Франківської області |
|
Бесарабія |
Сх. Чернівецької, Одеська області |
|
Таврія |
Кримський півострів |
|
Поділля |
Хмельницька, Вінницька, частково Тернопільська області |
Господарство України
|
Термін |
Визначення |
|---|---|
|
Галузь |
Сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію і задовольняють певні потреби суспільства |
|
Міжгалузевий комплекс |
Сукупність взаємопов’язаних підприємств різних галузей, об’єднаних випуском певної продукції. |
|
Інфраструктура |
Галузі, які обслуговують процес виробництва |
|
Територіальна структура |
Сукупність певним чином взаєморозміщених і поєднаних територіальних елементів господарства |
|
Промисловий пункт |
Населений пункт, в якому тільки одне підприємство |
|
Промисловий центр |
Населений пункт з кількома мало пов’язаними підприємствами (Мелітополь) |
|
Промисловий вузол |
Сукупність промислових центрів, які мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси (Харківський) |
|
Промисловий район |
Територіальне сполучення однієї або кількох галузей і виробничі зв’язки між ними (Придніпровський) |
|
Концентрація |
Зосередження виробництва на окремих підприємствах, центрах |
|
Спеціалізація |
Випуск на одному підприємстві певного виду продукції (машинобудування) |
|
Кооперування |
Встановлення виробничих зв’язків між підприємствами для випуску складної продукції (машинобудування) |
|
Комбінування |
Поєднання на одному підприємстві всіх стадій переробки певної сировини, що забезпечує безвідходність виробництва (металургія, текстильна…) |
Розміщення підприємств кольорової металургії
|
Кольоровий метал |
Підприємство |
|---|---|
|
Алюміній |
Запоріжжя, Миколаїв, Свердловськ (Луганської обл..) |
|
Ртуть |
Микитівський (Горлівка, Донецької) |
|
Цинк |
Костянтинівський (Донецької ) |
|
Латунь, мідний прокат |
Артемівськ (Донецької) |
|
Титан, Магній |
Запоріжжя |
|
Титан, цирконій |
Вільногірськ (Дніпропетровської) |
|
Нікель |
Побузький (Кіровоградська) |
|
Золото |
Мужіївський (Закарпатська) |


