Короткий опис:

Гільермо Берра, дослідник Національного інституту сільськогосподарської техніки Аргентини:
- Ми дивимося на коров'ячу травну систему, як на закритого контейнера з двома отворами, де відбувається процес бродіння без кисню. За допомоги трубок видобуваємо звідти газ. Потім його обробляємо - відокремлюємо метан, котрий є основною складовою коров'ячих відходів. Саме його й використовуватимуть у промисловості.

Зростання вмісту газу метану в атмосфері, за відомостями, які повідомили фахівці з французької лабораторії вивчення клімату, починаючи з 2007-го року йде по експоненті. На думку вчених, на цю обставину потрібно звернути увагу всім, тому що велика частина викидів пов'язана з людською діяльністю. Головні джерела метану в природі - це болота і заболочені ділянки. Як випливає з представлених цифр, понад половини метану в атмосфері - це результат екстенсивного розвитку сільського господарства, мова йде про рисові поля та велику рогату худобу. Ще одне джерело метану - звалища, найчастіше в недозволених місцях, що займають великі території. Третє джерело - експлуатація нафтоналивних платформ. Звичайна корова - це потужне джерело метану. Шлункові гази в результаті неправильного харчування і травлення, стають серйозною проблемою країн з потужним сільським господарством.
Чим менше виділяється метану, тим повільніше темпи кліматичних змін, пов'язаних з потеплінням. Цей газ - другий за значенням, який створює парниковий ефект. І щоб зменшити його викиди, доведеться займатися і раціоном корів.
Корова випускає в день близько 300 літрів метану, який може бути використаний для роботи на протязі дня холодильника ємністю 100 літрів при температурі від двох до шести градусів, повідомляють дослідники з Національного інституту сільськогосподарських технологій Аргентини. Їм вдалося зібрати, очистити і стиснути гази, що випускаються великою рогатою худобою для використання в якості альтернативного джерела енергії. Навіть автомобіль може працювати на цьому біопаливі.
Попередні розрахунки показали, що стадо з 200 корів на рік виділяє в атмосферу Землі таку кількість метану, скільки вистачить звичайного сімейного автомобіля на 180 000 км шляху (еквівалент - 21 400 літрів бензину). Головне питання полягає в тому, як збирати цей газ.

Для збору газу використовували систему трубок з одного боку приєднаних до внутрішньої порожнини шлунка, що містить метан, а з іншого до пластикового пакету, розташованого в задній частині тварини. Як пояснив координатор проекту, кількість зібраного газу варіюється в залежності від їжі і розміру тварини. Доросла корова, наприклад, випускає близько 1200 літрів в день, з яких від 250 до 300 є метаном.
Оскільки тварина виробляє різні гази, пропонується використовувати промислові сполуки, такі як 25% -й моноетаноламін, для видалення діоксиду вуглецю і сірководню і отримати приблизно 95% -й метан. Такий вид палива найбільш екологічно чистий.
Крім того, в умовах, коли не вистачає відновлюваних джерел енергії, ця перспектива також спрямована на зниження кількості парникових газів, що викидаються в атмосферу. Тож не дивно, що згідно з доповіддю Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), викиди, пов'язані з домашньою худобою входять в виробничий ланцюг складають 14,5% від усіх викидів здійснюваних людиною, основними джерелами яких служать: процеси перетравлення корів (39%) і розкладання гною (10%). Найцікавіше, що в зв'язку з цим автори дослідження заявили, що треба прагнути «використовувати анаеробну ферментацію, що виникає всередині жуйних тварин як поновлюване джерело енергії, що також скоротить викиди парникових газів.
В Ірландії теж займаються збором і вивченням виділення метану коровами, тільки поки що масштаби досліджень не такі великі, як в Аргентині, де ще в 2009 році на пасовищах поблизу Буенос-Айреса з корів збирали метан.
Стада корів впливають на клімат більше, ніж автомобілі або літаки. Півтора мільярда корів, що живуть на планеті, відповідальні за виділення 18% всіх парникових газів в світі. Це перевищує показники всіх видів транспорту разом узятих.
До числа найбільш активних парникових газів відносяться вуглекислий газ і метан. Корови, звичайно, видихають вуглекислий газ. Але не стільки ж. Тут трохи інший розрахунок. Виробництво добрив для кормів, виготовлення і транспортування м'яса і інші процеси, пов'язані з тваринництвом, вимагають енергії. Спалювання палива для її отримання дає 9% світових викидів вуглекислого газу.
З метаном ситуація серйозніша. Він нагріває Землю в двадцять разів швидше, ніж вуглекислий газ, а більше третини метану, що потрапляє в атмосферу ─ коров'ячого походження. Метан в коровах виробляють спеціальні бактерії ─ метаногени. Вони зазвичай живуть в безкисневих грунтах боліт, тому метан називають болотним газом. Є вони і в багатокамерних шлунках жуйних. Засвоюючи утворений при бродінні водень і вуглекислий газ, вони синтезують метан CH ₄. Те ж саме вони роблять і в гної. Останнім часом, до речі, саме їх пристосували для отримання біогазу, коли метан збирають і використовують як пальне.
За 150 років концентрація метану в атмосфері зросла приблизно в 2,5 рази, причому третина потрапила туди завдяки домашній худобі. Кількість газу, що виділяється залежить від виду худоби, її меню, умов утримання, технологи зберігання і переробки гною, а також від клімату.
Умови існування верблюда не міняються століттями: як виділяв один верблюд приблизно 48 кг метану в рік, так і виділяє. Кози, коні, осли і свині теж особливо не змінили свою метанову продуктивність. А ось корова в 1865 році давала 40 кг метану з голови на рік (менше, ніж верблюд), а тепер виробляє майже 60 кг - декілька газових балонів. Встановлено, що гній від корів, які вживали антибіотики, виділяє в атмосферу в 1,8 раза більше метану, ніж від тварин, яким не давали ці препарати. Інтенсивне тваринництво нарощує не тільки надої і прирости, але і газовий вихлоп. Канадські вчені за допомогою спеціальних харчових добавок хочуть знизити кількість виробленого коровами метану. Вівці і особливо домашня птиця разом зі своїм послідом теж порядком псують атмосферу Землі.
Спільними зусиллями сільськогосподарські тварини виробляють зараз більш ніж в 3 рази метану, ніж півтора століття тому. Попит на м'ясо в світі зростає, ще виросте і поголів'я корів. За прогнозом фахівців з ООН, коров'ячий внесок у парниковий ефект до 2050 року може збільшитися ще в два рази.
Це, звичайно, спритний хід - спихнути провину на корів. А між тим справжня причина - сама людина. Це нам треба все більше м'яса і молока, бо нас стає все більше і більше... А у них від цього бурчить в животі.

Науковці принаймні спробують зменшити кількість викидів в атмосферу.
Деякі травоядні - наприклад кенгуру, їдять так само як корови, однак метану від них майже немає (в п'ять разів менше, і на створення метану у корів також витрачається додаткова енергія ).
З'ясувалося, що трава у багатокамерних шлунках кенгуру ефективно перетравлюється з допомогою спеціального ферменту, який виробляє притаманна мікрофлорі цих тварин бактерія WG-1.
Отже, генетикам залишається просто створити коровам шлунок з такою ж мікрофлорою, що й у кенгуру. Над чим вони інтенсивно і працюють на цей момент. На м'ясі таких "кенгурукорів" не можна буде поставити штамп "Без ГМО". Але зменшити на 80% викиди метану і десь на третину кількість трави, яку будуть з'їдати "кенгурукорови", мабуть, того варте.

90 % рисових полів у світі є затопленими, принаймні тимчасово. У середньому ґрунт є повністю заболоченим протягом чотирьох місяців щороку. Затоплені рисові поля продукують 500 мільйонів тонн метану, що становить 20 % загальних антропогенних викидів. Вчені зі Швеції отримали генетично модифікований рис, плантації якого майже не викидають в атмосферу метан. Для цього рис забезпечили одним із генів ячменю, який стимулює відкладання крохмалю в стеблах і насінні рослини. Зерна такого рису більш поживні, а в корінні, навпаки, запасається менше вуглеводів. Тому ґрунтовим бактеріям, які живуть на корінні рису, дістається менше сировини для синтезу метану.

Глобальне потепління, майбутнє

ТЕСТ від UACMS: Як сміття шкодить довкіллю?