Короткий опис:

Микола Сидорчук та Іван Корсак - волинські митці.

ВМИРАВ Я В ПОЛІ
Стікаю кров’ю в полі біля Щастя,
не доповзу до ближньої «зеленки»,
знать, не моє сьогодні, Боже, щастя,
хіба що крихта радості – Оленки
крізь марення прибився рідний голос –
шовковий голос дорогої доні,
та й він, вже чую, тихне все і тоне,
і никну я, як градом битий колос!
О, тут є теж свої жахливі «Гради»,
щоправда, не холодні, а гарячі,
і знов і знову страшно «Плине кача»,
а ти їй все не можеш дати ради!
І голос матері також ізвідкись лине,
я знаю, мамо, ти й по смерті – мати,
прости, що взявся тут за автомата –
за тридев’ять земель та й від Волині!
Пробач і ти мені, моя дружино
(перед тобою тих провин мільйони!),
що іншу віднайшов я тут дружину
чи то пак – хлопців наших з батальйону!
Хай Бог цю землю ласкою окропить,
хай зчистить з тіла вирви і окопи,
змастив її я крівцею «укропа»,
щоб, може, й справді тут зросли окропи.
Тут, кажуть, йде якась війна гібридна,
якісь ще новоросії, союзи,
та ця земля, як би не ставивсь, рідна,
коли вже з нею такі кровні узи!
І що мені ще витерпіть удасться,
якщо стають вже очі, наче стекла?!
Вмирав я тяжко в полі біля Щастя –
містечка, що прийшло, немов із пекла

Микола Сидорчук (Автор збірок "День народження дня" та "Спектральний аналіз")

 Почесний громадянин Луцька, шеф-редактор газети «Сім’я і дім» Іван Феодосійович Корсак. Серед його книг – «Гетьманич Орлик», «Таємниця Святого Арсенія», «Імена твої, Україно», книги про Модеста Левицького, В’ячеслава Липинського, українських королів, луцького князя Ростислава Михайловича, який поріднився з багатьма європейськими династіями. На фото письменник переказує епізод з книги «Таємниця Святого Арсенія» про курйозний випадок з життя банкіра Судерланда, який знаходив у Європі гроші для коханців Катерини II.

Про Івана Корсака Ви можете прочитати ТУТ - Іван Феодосійович Корсак ,  а вірші Миколи Сидорчука почитати  ТУТ - Мовні загадки