Короткий опис:

Смерть закону Мура передбачалася вже давно і багатьма. Існує закон про закон Мура. «Число людей, котрі пророкують смерть закону Мура, подвоюється кожні два роки». Ну що, скажемо «Закону Мура» велике ДОПОБАЧЕННЯ! Чи ні?

 «Закон Мура» з’явився на світ 1965 року, через 6 років після винайдення першої мікросхеми. Гордон Мур, один із майбутніх засновників Intel, а тоді інженер компанії галузі Fairchild Semiconductor, помітив закономірність: нові мікросхеми з’являлися приблизно щороку, і кількість транзисторів в них щоразу була приблизно у два рази більшою. 1975 року він, вже як президент Intel, вніс корективу у свій «закон» – кількість транзисторів має подвоюватися кожні два роки, а не один. 

Але з 2012 року вихід нових більш щільних мікросхем уповільнився і виникла реальна необхідність продовжити подвоєння к-сті транзисторів ще на рік. 
Зі зменшенням розмірів транзисторів до молекулярного рівня (десятка нанометрів), починають діяти квантові ефекти, які призводять до суттєвого зростання «шуму» та витоків струму. 
Разом із «законом Мура» в 1960х також був висунутий не такий відомий «закон Рока». Артур Рок підмітив іншу, протилежну до Мурової емпіричну тенденцію: вартість фабрик по виробництву мікросхем подвоються кожні чотири роки. 

Так вартість Fab42, заводу із виробництва процесорів, на базі 45-нм техпроцесу склала 3 млрд. $, а на базі 14 нм техпроцесу - 5 млрд доларів, а далі Intel виділяє 7 млрд доларів на фабрику Fab 42, плануючи освоїти 7 нм. І взагалі з наближенням до 5 нм техпроцесу приходить кінець фотолітографічній технології!

Одними з найбільш перспективних вважаються технології тунельних польових транзисторів, їх активно досліджують провідні напівпровідникові компанії. Важливим аспектом досліджень також є тісна інтеграція архітектури кінцевого продукту, дизайну і технологічних процесів. Дуже ймовірно, що пошук нових технологій призведе до такого ривка в процесі виробництва, що сьогоднішні процесори будуть схожі на процесор майбутнього точно так же, як і кінний екіпаж схожий на «BMW». Транзистори стануть настільки маленькими, що на арену вийде фізика атомів або квантова теорія, оскільки електрони почнуть просочуватися з напівпровідників. Закінчиться Кремнієва ера, яка ознаменує початок Посткремнієвої.

Оптичні, квантові комп'ютери, ДНК-комп'ютери.

Отож, єдиний спосіб повернутися до зростання обчислювальних потужностей, хоча б трохи співвідносного з Муровим, – це зміна технологічного підходу. І передумови для цього існують. Вже кілька десятків років, із початком розмов про фізичні межі вичерпання «закону Мура», в різних напрямах проводяться дослідження альтернатив кремнієвій мікроелектроніці. 
По-перше, пропонується замінити кремній на графен – штучно сконструйований кристалічний вуглець, що надає йому кращі напівпровідникові властивості, ніж у кремнію. Завдяки таким особливостям графенові транзистори значно випереджали б кремнієві аналоги і у енергоспоживанні, і у частоті роботи. Іншим проривним шляхом може стати заміна принципу передачі та обробки сигналу. В оптичних комп’ютерах електричні сигнали пропонується замінити фотонними, що забезпечило б більшу швидкість та ширину каналів передачі даних. 
Зрештою, в комп’ютерах майбутнього замінити можна було б всю попередню логіку обчислень. 
Саме такий підхід розвивається в дослідженнях квантових комп’ютерів, які за короткий час здатні були б проводити деякі операції, на які в сьогоднішніх кремнієвих комп’ютерів пішли б мільярди років. 
Але на жаль всі ці розорбки поки що на стадіях лабораторних досліджень. 
Ну що, скажемо «Закону Мура» велике ДОПОБАЧЕННЯ!!!!!! ?