Короткий опис:

Чи може одна людина змінити світ? Може, й історія знає багато таких прикладів.Александр Македонський, Юрій Цезар, Галілей, Колумб, Ейнштейн, Томас Едісон, Авіценна, Шекспір, Чарлі Чаплін та Леонардо да Вінчі - великий полководець і геніальний політик, великі вчені та авантюрний мандрівник, неперевершений драматург і невгамонний комік, підкорювач космосу та найзагадковіший живописець і винахідник - вони жили в різний час й у різних частинах світу, і тільки Александр ставив за мету завоювати світ.Однак про них усіх можна сміливо сказати:вони змінили світ - кожен по-своєму, кожен у своїй сфері, і завдяки їм ми почали інакше жити, інакше мислити, інакше розуміти прекрасне...

Кожна людина по-своєму унікальна і володіє талантом у певній сфері. Дехто розвиває свої здібності, а інші гублять їх. Але на землі існують люди, які своїми діяннями змінили історію людства і розуміння навколишнього світу

Леонардо да Вінчі - яскрава особистість Великий італійський живописець, архітектор, скульптор, фізик, анатом, математик, натураліст - ось унікальний Леонардо да Вінчі. Ця людина протягом багатьох століть викликає інтерес до своєї особистості. Серед головних творінь Леонардо можна виділити знаменитий малюнок Вітрувіанська людина, на якому зображений оголений чоловік з розведеними ногами і руками у двох позиціях. Геніальний мозок вченого породив ідеї створення танка, легенів переносних мостів для армії, катапульти, самохідної машини, літального апарату та робота. Леонардо да Вінчі називали божественним духом і служителем диявола, чарівником і Фаустом Італії.

Чарльз Дарвін - основоположник теорії еволюції Все своє життя Дарвін присвятив думкам про еволюцію. Головною працею його життя можна назвати книгу «Походження видів», яка викликала бурхливу негативну реакцію суспільства. Як геніальна людина, він фактично виступав проти версії божественного створення людини і світу.

Нікола Тесла - людина-загадка Найбільший винахідник, інженер і фізик став відомий всьому світу, завдяки створенню пристроїв, які працюють на змінному струмі, електродвигуна і багатофазних систем. Нікола отримав безліч нагород і на честь нього названа одиниця виміру магнітної індукції. Описаний ще на початку XX ст. Ніколом Теслою принцип передачі енергії просто через повітря, вдруге був винайдений нещодавно.

Геніальний фізик - Альберт Ейнштейн Талановитий фізик створив і довів загальну теорію відносності. Сьогодні Ейнштейн вважається символом геніальності. Він є автором понад 300 унікальних наукових робіт, 150 статей і книг в області філософії, історії, фізики.

Кривавий диктатор - Адольф Гітлер Одним з найбільш значних і в той же час руйнівних слідів в історії залишив німецький лідер. Неймовірна ненависть до євреїв, маніакальна віра в перевазі арійської раси призвели Гітлера до того, що він став винуватцем загибелі мільйонів людей.

Англійський геній - Сер Ісаак Ньютон Найвеличніший фізик, математик, астроном є головним засновником класичної фізики. Ньютон є автором знаменитої праці «Математичні початки натуральної філософії», в якій він виклав три основні закони механіки і закон всесвітнього тяжіння.

Комп'ютерний геній - Білл Гейтс Коли Гейтс був школярем, він створив свою першу комп'ютерну програму. Світову популярність ця людина отримала ставши одним із засновників Microsoft Corporation. Білл офіційно був оголошений найбагатшою людиною на Землі в 1993 році. Він зробив революційний переворот в програмному забезпеченні комп'ютера. Варто відзначити, що Гейтс заснував безліч великих благодійних фондів.

Ці сім значущих персон залишили величезний слід в історії і вплинули на життя мільйонів жителів планети. Найбільші люди і геніальні розуми справили великий вплив на світогляд людей і на багато сфер життя людини на Землі.

Видатні люди світу

Сократ — засуджений філософ.

Один із найвідоміших давньогрецьких філософів, Сократ розмірковував не про природу, її першооснову, про світобудову, що було характерно для мислителів тих часів. Уперше в історії увагу філософа привернула людина, її моральні якості. Сократ ставив собі за мету виховання молоді. На відміну від своїх опонентів софістів, він пропагував авторитет знання. Згідно з етикою Сократа, знання — це чеснота, все погане відбувається через незнання. «Я знаю тільки те, що нічого не знаю», — говорив мудрець.

Віддаючи перевагу підводити співрозмовника до істинного судження за допомогою усного діалогу, античний філософ не залишив після себе жодної письмової праці. Сократ, один із найбільш видатних людей світу, був звинувачений у безбожництві, розбещенні молоді та засуджений до смертної кари. Але мудрець (за однією з версій) сам прийняв смерть, випивши у в'язниці в присутності учнів отруту цикути.

Махатма Ганді — один із найвидатніших постатей світу.

До переліку видатних людей світу віднесемо й ім'я відомого індійського політичного діяча та філософа — Мохандаса Карамчанда Ганді, відомого ще як Махатма Ганді. Не приймаючи насильство в будь-якій формі (ця філософія отримала назву сатьяграха), Махатма Ганді на ділі показав приклад ведення мирної політики. Саме завдяки цьому видатному мудрецю Індія в 1947 році без кровопролиття отримала незалежність від Великобританії. Крім того, Махатма Ганді боровся з кастовою нерівністю, релігійною нетерпимістю. Один із найбільш видатних людей світу в результаті антиурядової змови був убитий фанатиком-індусом Натхурам Годсе. 3 кулі увійшли в тіло Махатми. Помираючи на руках у своїх племінниць, філософ-гуманіст дав зрозуміти, що прощає свого вбивцю. Титул Махатма означає Велика душа. Увесь життєвий шлях та вчинки Карамчанда Ганді підтверджують, що саме такою він і володів.

Перелік видатних людей світу неповний без імені Мартіна Лютера Кінга.

Ще одна великодушна людина, життя якої було перервано рукою вбивці — Мартін Лютер Кінг. Він першим став на захист громадянських прав темношкірого населення США. 11 років подорожував афроамериканський проповідник, виступаючи з промовами і намагаючись донести соціуму, що расизму, дискримінації та сегрегації не місце у високорозвиненому американському суспільстві. У 35 років Кінг, як один із найбільш видатних людей світу, був вшанований Нобелівською премією. Кінг завжди опинявся в місцях масових протестів та акцій, на одній із яких був заарештований. У 1968 році Мартін Лютер Кінг приїхав підтримати страйкуючих робітників у Мемфісі (штат Теннесі). Тут на балконі свого готельного номера він був смертельно поранений снайпером. У третій понеділок січня в Америці відзначають День Мартіна Лютера Кінга. Найбільший борець за справедливість був визнаний Єпископальною церквою одним із мучеників XX століття.

Короткий екскурс у глибини геніальних постатей

Олександр Ґрем Белл

У 1876-му році Олександр Белл провів першу публічну демонстрацію телефонної розмови – свій винахід він назвав «гармонійним телеграфом». Вже через чотири роки заснована ним компанія «Bell Telephone» виробила більше 60 тисяч телефонів, створивши телефонні станції у всіх великих містах США. «Bell Telephone» до сьогодні залишається одним зі світових лідерів.

Оноре де Бальзак

Ви не можете написати малесенький твір або опис до чогось? Може у вас просто нема нав’язливої ідеї і сильного бажання писати, як у Оноре де Бальзака. Фахівці критикували перші твори письменника, але йому ніщо не завадило написати геніальну «Людську комедію», цикл якої складається з 95 романів і з 2000 персонажів. Шедевр за змістом і формою.

Наполеон Бонапарт

Видатний правитель Франції, що в дитинстві не любив геометрію, але це не завадило йому змінити геометрію всієї Європи у 1802-1815 рр. Не вистачить паперу, щоб описати всі заслуги Бонапарта: розробив Цивільний кодекс Франції, заснував спеціальні навчальні заклади, в яких готували майбутніх державних діячів, був активним політичним діячем. У всіх справах допомагав характер Наполеона: лідерський, наполегливий, впертий, завжди і у всьому бути першим. Коли йому у дитинстві наказали стати навколішки, щоб поїсти, обурився, сказавши, що зробить це лише перед Богом. Чому? Бо Бонапарт – людина, і цього досить, щоб не терпіти принижень.

Джузеппе Верді

Італійський композитор, що виступав по всій Європі. Романтик і драматург, який створив блискучі опери «Ріголетто» (за Гюго), «Травіата» (за мотивами «Дами з камеліями» О. Дюма) та інші. Мовчазний, відлюдькуватий і гарячкуватий хлопчина, що самостійно і наполегливо вчився грати на органі самотужки. Не мав, як і багато з геніїв цієї книги, чудових результатів навчання у школах, але в той же час став політичним діячем своєї країни та працював на покращення її долі у світі.

Леонардо да Вінчі

Геній епохи Відродження! Чи знали ви, що був цей всім нам відомий митець з невеличкого села в Італії? Мати – проста селянка, Леонардо – позашлюбна дитина з нелегким дитинством. Леонардо да Вінчі був дуже примхливим і неврівноваженим, але ж наскільки геніальним! Його «Джоконда», «Таємна вечеря» (яку виконував нетрадиційними матеріалами), «Пейзаж Санта Марія делла Неве» (перше велике полотно художника, що просто світиться красою і світлом) – просто епохальні картини. Людовико Сфорца навіть казав Леонардо да Вінчі таке: «Якщо твоє тіло відповідає твоєму розумові, то ти з іншого світу. Твоя слава шириться, як той хліб у руках дітей». Леонардо да Вінчі малював унікальні картини своєю манерою дуже довго. Наприклад, «Мадонну у скелях» він писав 25 років.

Александра Девід-Неель

Геніальні жіночі постаті також не рідкість. Александра Девід-Неель цьому яскравий доказ. Письменниця, оперна співачка, філософиня-східознавчиня, журналістка-феміністка, дослідниця. Також стала першою людиною Заходу, котра потрапила до заповітної Лхаси у Тибеті, подолавши пішки багатокілометрову відстань через Гімалаї. Обов’язково прочитайте більше про долю цієї жінки у «Енциклопедії неуків, бунтівників та інших геніїв». А також про: Сашу Гітрі, Олімпію де Гуж, Клода Дебюссі, Агату Крісті, Андре Мальро, Жака Таті, Франсуа Трюффо та багатьох інших.

Вчені-першовідкривачі. Древній світ

1. Піфагор Самоський(570-490до н.е.)
   До Піфагора математика носила практичний характер і слугувала конкретним цілям.Піфагор же вперше поставив запитання - що таке число саме по собі. У його релігійно-філософській системі число набуло містичних властивостей та, водночас, саме Піфагор став засновником теоритичної, абстрактної науки, де число було відірвано від предмета й одержало своє особливе значення.
   
2. Геродот (480-425 до н.е.)
   Історія-одна з наук, яку відкрив і розвинув світ Древньої Греції. Мало хто знає, але на початку свого життєвого шляху ця серйозна дисципліна була жанром художньої прози. А "батьком історії" до сьогодні вважається Геродот.
   
3. Сократ (470-399 до н.е.)
   Сократ-оригінальна й скандальна фігура, воїн, мудрець, великий майстер вести діалог. Його шанували як одного з родоначальників діалектики,психології й логіки.Знаменитій діалектичній формі аргументації Сократа судилося закласти основу характеру західного мислення. Саме в бесіді у нього народжувалася істина, у бесіді він пізнав себе й інших. Сократ не залишив жодного запису про свої міркування.
   
4. Гіппократ (460-377 до н.е.)
   "Медицина воістину є найблагородніше із всіх мистецтв. Але через невігластво тих, які нею займаються, і тих, які з легковажною поблажливістю судять їх, вона далеко тепер нижче всіх мистецтв."-писав давньогрецький лікар Гіппократ. Світу він відомий тим, що запропонував клятву, яку проголосив сам і яку, у трохи зміненому вигляді, дають усі, хто вступає на шлях лікування.
   
5. Платон(428-427 до н.е. -348-347 до н.е.)
   Цей славнозвісний філософ є засновником одного із провідних напрямів філософії-ідеалізму, на основі його вчення зародилися й розвинулися безліч філософських течій.Саме цей мислитель запропонував модель ідеальної держави, у якій усі рівні, висуну гіпотезу, про те, що всі люди-це половинки прекрасних істот-андрогинів,і кожний повинен знайти свою ідеальну половину, і нарешті, саме він уперше розповів про існування загиблої високорозвиненої цивілізації, що зникла -Атлантиди, її шукають і сьогодні.
   
6. Евклід(365-300 до н.е.)
   Про працю цього вченого іноді говорять, що після Біблії вона найпопулярніша писемна памьятка стародавності. Протягом двох тисячів років "Начала" Евкліда були початковим курсом геометрії школярів усього світу -ця книга аж до початку 20 століття була основним підручником геометрії й в університетах.
   
7. Архімед(287-212 до н.е.)
   Саме цьому найвидатнішому вченому стародавності легенда приписує слова: "Дайте мені точку опори, і я переверну світ!" Німецький філософ і математик Лейбніц писав так: "Уважно читаючи твори Архімеда, перестаєш дивуватися всім новим відкриттям геометрів". Відкриття Архімеда- це вищі досягнення наукової думки античності.

Вчені-першовідкривачі. XIX і XX століття

1. Майкл Фарадей(1791-1867)
   "Фарадей своїм уявним оком бачив силові лінії ,що пронизували увесь простір.Там, де математики бачили центри напруги сил деякої дії, Фарадей бачив проміжний агент. Де вони не бачили нічого, крім відстані,задовольняючись тим, що знаходили закон розподілу сил,які діють на електричні флюїди, Фарадей шукав сутність реальних явищ,що протікають у середовище.
   
2. Дарвін Чарльз(1809-1882)
   Англійський натураліст і мандрівник, який одним із перших заявив і наочно продемонстрував ,що всі живі організми еволюціонують у часі від спільних предків. Узагальнивши спостереження, він висунув концепцію походження людини від мавпи.Незважаючи на те, що й сьогодні багато його тверджень мають потребу в додатковому палеоантропологічному матеріалі для доказування їхньої істиності, створена ним теорія еволюції повністю змінила концепцію світобудови.
   
   
3. Пастер Луї(1822-1895)
   Засновник сучасної мікробіології й іменології, що відкрив причини багатьох інфекційних захворювань і розробив метод профілактичної вакцинації проти курячої холери, свинячої краснухи, сибірської виразки і сказу. Не маючи медицинської освіти, він рятував тисячі життів. Луї Пастер – ціла епоха великих бактеріологічних відкриттів, у результаті яких заразні захворювання перестали бути тим, чим були тисячі років, – бичем людства.
4. Мендель Грегор(1822-1884)
   Наш світ не можливий без противостояння, воно є й в інтелектуальній сфері. Одні люди засновують нову науку-енетику, інші оголошують її мженаукою і піддають гонінням.На території колишньої СРСР генетичні дослідження були припинені на період 1940-х до середини 1960-х. Ряд видатних генетиків було заарештовано, багато хто з них розстріляний, або помер у в'язниці.
5. Бутлеров Олександр Михайлович(1828-1886)
   Хімія цікавила Бутлерова з дитинства:ще навчаючись у пансіоні, він із друзями намагався зробити то порох,то "бенгальські вогні". Якось один із таких дослідів призвів до сильного вибуху, і Олександра було покарано. Три дні поспіль його виводили і ставили перед іншими учнями в той час, як вони обідали. На шию Бутлерову вішали табличку з надписом "великий хімік". Тоді ніхто й не думав, що ці слова будуть пророчими.
   
6. Блаватська Олена Петрівна(1831-1891)
   Створене цією російською жінкою Теософське товариство одержало у багатьох країнах десятки тисяч прихильників. Головною метою товариства стало проповідування у всьому світі ідеї вселюдського братерства й терпимості до усіх релігій,у кожній з яких схована єдина божественна сутність, прагнення створити універсальну релігію.
   
   
7. Вебер Макс(1864-1920)
   Цього вченого дослідники називають Леонардо да Вінчі соціології. Із його теорій і робіт виросла сучасна соціологія, він розробив її основні напрями його досягнення й заслуги просто неможливо перелічити, настільки вони великі. Світову славу йому принесли його дослідження культурно-духовних джерел європейського капіталізму, робити з історії господарства і господарської етики світових релігій, новаторські відкриття в галузі соціологічної й політичної теорії.
   
8. Володимир Іванович ВернадськийГеніальний вчений-природознавець і мислитель, основоположник генетичної мінералогії, біогеохімії, радіогеології, вчення про наукознавство, біосферу і ноосферу. Організатор і перший президент Української академії наук (1918-1921), Державного радієвого інституту (1922), Лабораторії живої речовини (1927, нині Інституту геохімії і аналітичної хімії ім. В.І. Вернадського РАН), Комісії з вивчення важкої води (1934), Міжнародної комісії з визначення віку порід радіоактивними методами (1937), Метеоритного комітету і Комісії по ізотопах (1938) та багато ін. Доктор мінералогії і геогнозії (1897), професор (1898), академік Петербурзької академії наук (1909, від 1917 - Російської академії наук), академік Української академії наук (1918), лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).Володимир Іванович Вернадський народився 12 березня 1863 р. у м. Петербурзі. Прадід його - запорізький козак, воював проти Польщі на боці Богдана Хмельницького. Батько, Іван Васильович, працював професором Київського університету, а пізніше - професором Олександрійського ліцею в Петербурзі. Мати, Ганна Петрівна, походила з відомого українського роду Константиновичів. На формування світогляду В.І. Вернадського значний вплив мали родинні зв'язки з Є.М. Короленком і М.І. Гулаком. Володіючи майже всіма романськими, германськими і слов'янськими мовами Володимир Іванович впродовж багатьох років мав тісні наукові зв'язки з кращими школами Франції, Італії, Німеччини, Чехословаччини, Швейцарії, Греції, Англії.
9. Микола Іванович Вавілов
   Вавілов був директором Державного інституту досвідченої агрономії (1923-1929 р.), засновником і директором Інституту генетики Академії наук СРСР (1930-1940 р.), першим президентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (1929-1935 р.), президентом Географічного суспільства СРСР. Він був членом багатьох закордонних академій. Вавілов був обраний членом Королівського суспільства в Лондоні (Англійська академія наук), членом Королівського суспільства в Единбурзі (Шотландська академія наук), членом-кореспондентом Академії наук у Галлі, почесним членом Всеіндійської академії наук, членом-кореспондентом Чехословатской академії сільськогосподарських наук, почесним членом Американського ботанічного суспільства, Садівничого суспільства в Лондоні, членом Нью-Йоркського географічного суспільства, почесним членом Британської асоціації біологів, членом багатьох інших наукових суспільств. Йому було привласнене звання професора Університету в Брно і Софійськ університету. Ім'я Вавілова поміщено на першій сторінці найбільшого міжнародного журналу «Heredity» («Спадковість») поряд з іменами Дарвіна, Линнея, Менделя. М.І. Вавілов обирався президентом і віце-президентом міжнародних наукових конгресів. У 1949 році в США вийшла до друку велике зведення робіт М.І. Вавілова. Вавілов віддав усю свою енергію для підняття сільського господарства на новий рівень, одержавши від країни «по заслугах» - вмираючи в ГУЛАГе від голоду, про все людство. Прагнучи довести необхідність генетики - науки, здатної створити нові сорти рослин, що врятують людство від голоду і задовольнять зростаючі потреби населення в продуктах харчування.Забуття праць Вавілова відкинуло сільське господарство країни на кілька десятків років назад.
10. Микола Федорович Гамалія
    Велика заслуга в розвитку імунології, теорії інфекції належить М.Ф. Гамалії, відкрившому також явище бактеріофагії. Микола Федорович Гамалія - видатний вчений, мікробіолог, епідеміолог, інфекціоніст. Народився 5 лютого 1859 року в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1880 рік), а в 1883 році, по закінченню Воєнно-медичної академії в Петербурзі, займався питаннями бактеріології туберкульозу і сибірської язви. У 1886 році Гамалія працював у Парижі у видатного французького вченого Луї Пастера, вивчаючи щеплення проти сказу. В цьому ж році він разом з І.І.Мєчніковим заснував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію і вперше в Росії впровадив вакцинацію людей проти сказу. Велика заслуга М. Гамалії належить у вивченні холери і чуми. В 1892 році він захистив докторську дисертацію на тему «Етіологія холери з точки зору експериментальної патології». В 1888 році Микола Федорович відкрив холероподібний пташиний вібріон. Запропонував вакцину проти холери людини; розробив комплекс санітарно-гігієнічних міроприємств по боротьбі з холерою. В 1899 році в Одесі під керуванням Гамалії був утворений бактеріологічний інститут. В 1892 році вчений відкрив явище спонтанного розчинення мікробів, яке зумовлене дією вірусів бактерій - фагів. В 1908 році Гамалія перший довів, що висипний тиф передається вошами. Багато працював по профілактиці висипного та поворотного тифів, холери, віспи та інших інфекційних захворювань. По ініціативі Гамалії і за допомогою розробленого ним методу приготування вакцини проти віспи в 1918 році в Петрограді було введене загальне віспощеплення, а потім прийняте по всій країні відповідно декрету від 10.04.1919 року. М. Гамалія - автор більше 300 робіт, значна частина яких присвячена проблемам сказу та холери. Його дослідження присвячені також вивченню інфекції і імунітету, мінливості бактерій, профілактиці висипного тифу, віспи, чуми та інших захворювань. В останні роки життя вчений розглядав питання загальної імунології, вірусології, вивчав віспу, грип, інтенсивно розглядав проблему специфічного лікування туберкульозу. В 1942 році ним було запропоновано метод профілактики грипу шляхом обробки слизової оболонки носа препаратами олеїнової кислоти. Помер Микола Федорович Гамалія 29 березня 1949 року в Москві.
11. Мєчніков Ілля Ілліч
    Ілля Ілліч Мєчніков народився в с. Іванівці Куп'янського повіту на Харківщині. Складаючи іспити достроково, закінчує університет за два роки, на 19-у році життя. За свій кошт їде за кордон. Повернувшись, захищає в 1867 р. дисертацію на ступінь доктора зоології. 3 1870 по 1882 р. працює в Одеському (Новоросійському) університеті професором зоології. Мєчніков довів еволюційний зв'язок між безхребетними і хребетними, розробив питання про початкові етапи розвитку багатоклітинних організмів.Творчо розвиваючи дарвінізм, він збагатив це вчення новими даними з ембрюлогії, фізіології. Вивчаючи медуз, їхні личинки, які не мають травної порожнини, Мєчніков відкрив у них внутрішньоклітинне травлення. Розширюючи коло своїх досліджень, Мєчніков довів, що внутрішньоклітинне травлення спостерігається широко в природі і що воно властиве не лише клітинам травного каналу, а й усім рухливим клітинам організму. Не маючи змоги продовжувати викладацьку і наукову роботу в університеті, Мєчніков почав працювати в Херсонському земстві, ведучи боротьбу з польовими шкідниками, і організував разом з М.Ф. Гамалією в Одесі (1886) першу у нас міську бактеріологічну станцію з першим у світі, після Парижа, антирабічним відділом при ній. Слідом за Одеською почали функціонувати такі ж лабораторії у Петербурзі, Москві, Самарі, Варшаві, Харкові. Не знаходячи умов на батьківщині для здійснення своїх творчих задумів, Мєчніков приймає запрошення Пастера працювати в його інституті в Парижі. Після смерті Пастера очолює Пастерівський інститут. Своє вчення про фагоцитоз Мєчніков поклав в основу розуміння запального процесу. Мєчніков довів, що запалення є активною реакцією організму на шкідливі фактори, зокрема бактерії, захисним актом організму, набутим у ході еволюційного розвитку тварин і людини. Результати вивчення процесу запалення у тварин різного ступеня еволюційного розвитку Мєчніков узагальнив у праці «Лекції з порівняльної патології запалення» (1892). На основі того ж еволюційного методу порівняльної патології Мєчніков розробляє своє вчення про імунітет. На противагу поглядові переважної більшості тогочасних бактеріологів на чолі з Р. Кохом, які в походженні хвороби головну роль виводили тільки бактеріям, Мєчніков довів, що захворювання, зокрема інфекційне, є боротьба макро- і мікроорганізму. Організм бореться з хвороботворним агентом фізіологічними силами, однією з яких і є фагоцитоз. Під натиском громадської думки, Російська Академія наук у 1902 р. присвоїла Мєчнікову звання почесного академіка. В 1908 р. Мєчніков одержує найвищу тогочасну світову нагороду - Нобелівську премію. На кошти з цієї! премії він купує мавп і провадить на них експерименти, вивчає сифіліс, холеру, тиф, туберкульоз. Він виявляє антагонізм у боротьбі між різними видами мікроорганізмів і передбачає можливість використання цього антагонізму в боротьбі з інфекцією. Працюючи з холерним вібріоном, Мєчніков і один з його співробітників для перевірки специфічності мікроба випивають чисті культури. Співробітник Мєчнікова переніс після цього тяжку форму холери.В останні роки свого життя Мєчніков приділяв велику увагу вивченню проблеми довголіття. Зміст його теорії загальновідомий. Проблему старості, довголіття, смерті Мєчніков підніс на рівень загальнофілософських питань, підходив до них не тільки як природознавець, а й як великий гуманіст. Підсумовуючи праці Мєчнікова «Етюди про природу людини» (1904), «Етюди оптимізму» (1907), «40 років шукань раціонального світогляду» (1913), він гаряче любив свою батьківщину, тяжко переживав її лихоліття. Помер він у Парижі, урна з його прахом зберігається в бібліотеці Пастерівського інституту.
12. Пирогов Микола Іванович
    Основи сучасної воєнно-польової хірургії заклав М.І. Пирогов. Свої спостереження і наукові дослідження з питань воєнно-польової хірургії він виклав у декількох роботах: «Початки загальної і воєнно-польової хірургії» (1864), «Звіт про відвідування військово-санітарних установ у Німеччині, Лотарингії й Ельзасу» (1871), «Лікарська справа і приватна допомога на театрі війни в Болгарії й у тилу діючої армії». М.І. Пирогов - високоосвічений хірург-клініцист із болем у серце спостерігав похмуру картину організації допомоги пораненим у російській армії. М.І. Пирогов у 1847 р. при облозі аулу Салти вперше застосував наркоз на війні у вигляді інгаляцій хлороформу і ректального введення ефіру. Ефірний наркоз ознаменував початок нової епохи в розвитку воєнно-польової хірургії, значно розширив хірургічні можливості. У 1854 р. він першим використовував гіпсову пов'язку на театрі воєнних дій у Севастополеві як засіб транспортної і лікувальної іммобілізації, що дало можливість ширше ставити показання до лікування поранених і, що зберігає кінцівки, істотно обмежити первинні ампутації, що вважалися основною операцією при вогнепальних переломах кісток і ушкодженнях суглобів. М.І. Пирогов дав класичний опис травматичного шоку, що і зараз цитується в підручниках як неперевершене по точності, образності і повноті відображення клінічної картини цього важкого ускладнення вогнепальних ран. За три роки до опублікування Лістером вчення про антисептику М.І. Пирогов на клінічному досвіді установив роль інфекції («міазмів») у розвитку ускладнень раней (1864). «Гнійне зараження поширюється не стільки через повітря, що робиться явно шкідливим при скупчуванні поранених у закритому просторі, скільки через навколишні поранені предмети: білизна, матраци, перев'язні засоби, стіни, підлога і навіть санітарний персонал». Вперше в історії воєн він залучив для надання допомоги пораненим у бойових умовах сестер милосердя (медичних сестер), що потім брали участь практично у всіх великих війнах. Сучасник М.І. Пирогова російський хірург К. Рейер заклав ідею первинної хірургічної обробки раней під час російсько-турецької війни 1877-1878 р. Він розсікав вогнепальну рань, видаляв осколки і сторонні тіла і потім дренував її. М.І. Пирогов підтримав це прогресивне починання, що у сполученні з антисептичним методом значно поліпшувало результати лікування. Одна антисептика ще не вирішує проблеми. З цього приводу М.І. Пирогов писав: «Хто покриє рань тільки зовні антисептичною пов'язкою, а в глибині дасть розвитися ферментам і згусткам крові в разміжених і забитих ранах, той зробить тільки половину справи, і притім саму незначну». З іншого боку, він думав, що застосування антисептичного методу дозволить значно розширити хірургічну діяльність на передових етапах евакуації. М.І. Пирогов упровадив загальне знеболювання при операціях у воєнно-польових умовах. Його фундаментальні дослідження з хірургічної анатомії кровоносних судин дали в руки хірургів ключ до попередження кровотеч під час оперативних утручань. Застосування гіпсової пов'язки сприяло впровадженню органозберігаючого принципу при лікуванні вогнепальних поранень. Все це дає можливість стверджувати, що М.І. Пирогов є основоположником військово-польової хірургії.

Великі винахідники

Вогонь — найперше і найважливіше відкриття людини. Колесо, цвях, друкарська машина та паровий двигун - головні винаходи людства.

Чарльз Беббідж

Модель аналітичної машини (1822 рік) фактично можна вважати прообразом сучасного комп'ютера. Чарльз Беббідж вважається основоположником сучасної обчислювальної техніки. У роботі Чарльза Беббіджа прослідковується два напрямки: різницева та аналітична обчислювальна машина. Аналітична машина Чарльза Беббіджа використовує принцип програмного управління та є попередницею сучасної ЕОМ.

Роберт Опенгеймер

Роберт Опенгеймер, батько і винахідник ядерної бомби, людина яка очолювала проект з її створення. Правда в результаті її створивши сам був у реальному шоці від того, яку руйнівну силу вивільнили ці вчені в результаті. Здобувши популярність вдалим винаходом, Опенгеймер став головним радником з ядерної енергії США. І відразу ж став виступати за контроль над ядерною зброєю і проти гонки озброєнь СРСР і США, за що був відсторонений від усіх секретних розробок. Помер Опенгеймер від куріння, через яке стався рак гортані.

Альфред Нобель

Нобель створив динаміт, хоча його аналоги використовували і раніше задовго до цього. Суть в тому, що звичайно ж що сам Нобель думав що створення динаміту це велике благо для жителів землі. І дійсно вся гірнича промисловість з того часу швидко перейшла на використання цього продукту. Та й продаж динаміту приносив величезні гроші, на які й була організована знаменита нобелівська премія. Після того як від динаміту помер брат Еміль, динаміт вже не здавався Нобелю такою хорошою ідеєю.

Рудольф Дизель (1858—1913) — німецький інженер, винайшов двигун, з яким почалася революція на транспорті.

Бриз Морзе (1791—1872) — американський портретист, винайшов «Азбуку Морзе».

Алессандро Вольта (1745—1827) — італійський учений, винайшов електрику.

Роллс (1877—1910) — Ройс (1863—1933) — англійські винахідники, які створили «найкращі автомобілі в світі».

Вільям Боїнг (1881—1956) — кожен третій у світі літак носить ім’я «Боїнг». Двигун для Боїнгу винайшов Ройс.

Це далеко неповний список значимих людей в нашій історії, бо згадати хоча б частину їх не вистачить і кількох статей сайту. А яких іще епохальних діячів минулого слід згадати? Пишіть про це в коментарях.